Видавництво “Подільська театральна бібліотека”

Література, безумовно, має величезне значення у житті кожної людини. Це одна з тих речей, що допомагає нам духовно збагачуватися, пізнавати незвідане й самого себе. Тривалий час українська література, періодика та видавництва перебували під наглядом Речі Посполитої, Російської імперії, СРСР та усіх тих держав-загарбників, що хотіли підкорити собі нашу країну. Далі на ternopil-trend

Ці режими пильно стежили за книжками та пресою. Через таку обмеженість у творчій свободі, зазвичай, видавництва не могли діяти на власний розсуд. Представники влади втручалися навіть у найменші дрібниці робочого процесу. Ситуація у Західних регіонах сучасної України дещо змінилася з приходом до влади маршала Юзефа Пілсудського в 1926 році. У Тернополі того ж року розпочало діяти видавництво “Подільська театральна бібліотека”, що за 12 років роботи змогло стати одним з провідних на території усієї Галичини. 

Яке значення має “театральна бібліотека”?

Давайте розберемо, що таке “театральна бібліотека” та чим саме це поняття особливе. Згідно одного визначення, театральною бібліотекою називають профільну бібліотеку, яка спеціалізується виключно на літературі, яка стосується театрального життя. Вони були широко поширеними на території України, однак зараз їх є небагато. Наприклад у Східному регіоні однією з найстаріших є Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека імені К.С. Станіславського. У минулому столітті й до сьогодні, її відвідувачами є переважно люди, які задіяні у сфері культури та мистецтва. Це не тільки професійні митці у тій чи іншій галузі, а, наприклад: студенти мистецьких факультетів, учні, меломани та поціновувачі театру.

Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека імені К.С. Станіславського

До речі, наприкінці ХІХ століття так називався журнал, що виходив друком у Москві та у Львові. Проте у нашому розумінні “театральна бібліотека” це видання. Точніше – Подільська театральна бібліотека у Тернополі, що діяла з 1926 до 1938 рік. Саме про ню піде й мова.

Подільська театральна бібліотека у Тернополі 

Історія Подільської театральної бібліотеки розпочалася і закінчилася у ХХ столітті. Цьому передували певні політичні обставини, що тоді відбувалися всередині держави. Звісно, що це не пройшло безслідно. 1926 рік в історії позначився як державний переворот у Польщі. До влади приходить маршал Юзеф Пілсудський. До сьогодні його вважають національним героєм у сусідній країні. Варто зазначити, що на початку своєї політичної кар’єри він був творцем і лідером Польської соціалістичної партії, згодом – першою головою відродження польської держави. Юзеф Пілсудський значно пом’якшив і послабив тиск на культурний розвиток українців. Тому дуже швидко, у нашому регіоні, набирають обертів культурні та освітні товариства, громадські об’єднання, театри тощо. Пожвавилася й видавнича справа. 

Юзеф Пілсудський

Чимало часописів, після значної перерви, потрохи відновлюють свою роботу, а також виходять нові. У міжвоєні роки активізувалося й книговидавництво. Одним із таких є “Подільська театральна бібліотека”. Що цікаво, це було перше видавництво у Тернополі, що спеціалізувалося на видавництві драматичних творів. Де воно знаходилося? На жаль, сказати важко. Адже його було закрито у 1938 році, за рік до початку Другої Світової війни. Як нам відомо, Тернопіль дуже постраждав внаслідок боїв за місто, близько 85% інфраструктури було зруйновано, а чимало історичних пам’яток назавжди зникли безслідно. 

Тернопіль у роки Другої Світової війни

Особливість цього видавництва – поширення невеликих за обсягом драматичних творів для театральних труп чи гуртків. Так, як театр у ті часи теж набув певного розквіту, то це як-не-як було актуально і затребувано. Відомо, що головним редактором “Подільської театральної бібліотеки” став Володимир Мартиневич. Окрім цього, він працював редактором і тернопільського видавництва “Поділля”. З Української літературної енциклопедії ми довідуємося, що він одержав свою освіту в Тернополі, де й жив до 1939 року. Там займався книготоргівлею. 

Основне завдання цього видавництва полягало в публікації та розповсюджені драматичних творів. Друкували переважно п’єси, твори маловідомих авторів тощо.

На чому спеціалізувалося видавництво?

“Подільська театральна бібліотека” спеціалізувалася виключно на драматичних творах для театральних діячів. Що цікаво, Володимир Мартиневич і сам був драматургом, тому й декілька разів там публікував і свої власні доробки. Серед них: “Міщане” у 1925 році, “Досиджувала посагу (Весілля з поправками)” 1927 року, “Трьох до вибору” 1928-ого та багато інших. Завдяки Мартиневичу, вдалося налагодити книготоргівлю цього видавнитцва.

 На багатьох виданнях було зазначено Львів-Тернопіль-Нью-Йорк, Львів-Тернопіль-Провіденце тощо. Проте найбільше належали саме тернопільським друкарням. Лише їх незначна частина друкувалася поза межами цього регіону. Окрім власного видавництва, у “Подільській театральній бібліотеці” займалися і розповсюдженням книг інших українських видавництв. Це, наприклад: видавництва “Русалка”, “Просвіти”, книгарні “Будучність” тощо. 

Із “Подільської театральної бібліотеки” вийшли друком твори відомих авторів  “Маруся Богуславка” М. Старицького, “Заклятий яр” і “Довбуш” Я. Косовського, Б. Грінченка. Разом із тим, видавництво неабияк підтримувало молодих талантів у їх починаннях, а також відомих місцевих авторів. Серед них вирізняється ім’я В. Мартиневича, С. Бєлої, Є.Рудого, А.Шатковського та інші. На жаль, для багатьох ці прізвища ні про що не говорять, але колись ці люди посідали чільне місце у культурному розвитку регіону.

Так як видавництво спеціалізувалося на драматичних творах, то серед них значне місце посідали п’єси. Багато з них мали комедійний характер. Наприклад: комедія на одну дію“Депутати до Відня” І. Федорака, “Захар Беркут” І.Франка, “Паливода” І.Тобілевича, “Чар однострою” М. Вацика та багато інших. Зустрічалися й драматичні твори для дітей. Це видавництво мало серію видань, що називалося “Діточий театер”. У них надрукували п’єси Є.Рудого: “Русалка бджілка” та  “Ще ся той не вродив, щоб усім догодив” за Сидором Воробкевичем.

Дуже скоро видавництво “Подільська театральна бібліотека” стало одним із найпопулярніших у Галичині. Його навіть згадували тогочасні періодичні видання, які мали свої відділи бібліографії. Придбати друковані твори у видавництві “Подільська театральна бібліотека” міг собі дозволити чи не кожен. Щоправда, ціна залежала передусім від драматичного твору. Проте вони однаково залишалися доступними для придбання аматорськими гуртками, читальнями і навіть любителями літератури. 

Цензура і діяльність видавництва

Не все було так добре у робочому процесі видавництва. Навіть попри те, що цензуру на розвиток культури було частково пом’якшено, вона не зникла повністю. Саме через це дуже багато станов не змогли повністю  реалізуватися. Чимало видань тернопільського видавництва підпадали під цензуру та утиску, передусім через свій зміст. На жаль, не завжди цензори підходили ґрунтовно до такої роботи, тому дуже часто утисків зазнавали й ті твори, які в своїй основі не мали жодних заборонених елементів. 

Таку літературу, звісно, не дозволяли допускати до продажу. Її дуже часто конфіскували. З цією проблемою зіштовхнулося не тільки видавництво “Подільської театральної бібліотеки”. Загалом уся література, періодика, видання та видавництва перебувала в полі зору тогочасної влади. І, хто знає, якби не така жорстка цензура, як би виглядала літературна спадщина зараз?

Comments

.,.,.,.