Феномен Мар’яна Крушельницького у театральному мистецтві УРСР

18 квітня – це особливий день в театральному житті України. Тоді відзначається день народження  одного з найяскравіших його представників, українських митців ХХ століття Мар’яна Крушельницького. Це не тільки видатний актор, але й талановитий режисер і театрально-громадський діяч, що приніс у культуру чимало нового. Далі на ternopil-trend.

Життєпис Мар’яна Крушельницького

Постать Мар’яна Крушельницького до сьогодні згадують сучасники театрального мистецтва. Йому вдалося внести яскраві нововведення у діяльність театральних труп ХХ століття і театру загалом. А це і “Тернопільські театральні вечори”, “Українська бесіда”, “Березіль” та багато інших. Народився майбутній митець у селищі Пилява, сучасного Бучацького району, що на Тернопільщині. Тоді ж  ці землі перебували у складі Австро-Угорської імперії, належали до Королівства Галичини і Володимирії. Сім’я Крушельницьких була досить небагатою, батьки належали до галицьких селян. 

Мар’ян разом із батьками –  Михайлом Антоновичем і Марією Йосипівною. Джерело: фото з групи у Facebook Мар’ян Крушельницький

Через деякий час, хлопчик разом із батьками переїжджає до іншого села на Тернопіллі – Глещава. Там навчається у парафіяльній школі. Колись такі заклади освіти діяли тільки при церковних парафіях, утримувалися на кошти громади, а вчителювали переважно дяки. У Тернополі здобував освіту з 1910 року. Там вступив до Тернопільської української гімназії, що на той час вважалася досить престижним закладом освіти. 

Вищу освіту приїздить здобувати до Львівського університету. У місті Лева навчається з 1921 по 1924 роки. Опісля вступає на медичний факультет у Карлові Вари, що тоді входили до складу Чехословаччини, нині Чехії. Серед усіх, Мар’ян Крушельницький вирізнявся своєю начитаністю й інтелектуальністю. Він навіть завершив у Празі філософський факультет Празького університету. Можна сказати, що своїй освіті Крушельницький приділяв велику увагу. 

Мар’ян Крушельницький у Тернопільських театральних вечорах 

Майбутній режисер не працював за спеціальністю. Він дуже швидко подався у творче театральне життя УРСР. Все розпочалося ще у 1913 році, коли Крушельницький брав участь у аматорських гуртках. А вже більш професійно цим займався у Тернополі. Там був учасником “Тернопільських театральних вечорів”  – першого українського стаціонарного театру в місті. Мар’ян Крушельницький став свідком перемін у театральній трупі. На зміну Лесю Курбасу, до “Тернопільських театральних вечорів” приходить М. Бенцаль, який фактично з березня 1916 року стає його керівником. У “вечорах” Крушельницький перебував недовго, з 1915 по 1917 рік. Його театральними роботами стали: “Вечорниці” П. Ніщинського, “Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого, “Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ’яненка, “Циганка Аза” М. Старицького, “Нещасне кохання” В. Манька та багато інших. 

Вистава “Народний Малахій”, 1928 р. Джерело: фото з групи у Facebook Мар’ян Крушельницький

Взагалі талановитому актору пощастило стати частиною команди багатьох тодішніх театральних колективів. Це і Новий Львівський театр у 1919 році, у якому він є співзасновником, театр товариства “Українська бесіда”, “Березіль”, “Харківський український драматичний театр ім. Т.Г Шевченка та Київського українського драматичного театру ім.І. Франка. Перебував чоловік і у Вінниці. Там взяв участь у створенні театру ім. І. Франка. Та попри це, найпліднішим творчим періодом у його житті вважають саме перебування у Харкові, а згодом – у Києві. 

Кат Ко-Ко – Мар’ян Крушельницький. Джерело: фото з групи у Facebook Мар’ян Крушельницький

Харківський театр і кафедра режисури

Переломним періодом у творчій діяльності Мар’яна Крушельницького є 1924 рік. У цей час він їде на територію радянської України. Вже у грудні того ж року митець вступає до театру “Березіль”, що у Києві. Деякий час там працює актором, а з 1933 по 1952 рік обіймає посаду художнього керівника, режисера та актору того ж театру, щоправда вже у місті Харків. Там працює 19 років. Театральне життя в УРСР надто відрізнялося від тієї, що побутувала на території українських земель непідвладних СРСР. Це, насамперед, жорстка цензура та нав’язування комуністичної ідеології. Щоб стати відомим режисером потрібно було “прислуговувати” комуністичній партії, в протилежному випадку – це було надто ризиковано і часто несло за собою наслідки. Та Мар’ян Крушельницький мабуть таки проникся ідеологією нової влади, адже з 1943 року був членом ВКП(б). 

Вистава “Маклена Граса” (Харків, 1933 р.). Джерело: фото з групи у Facebook Мар’ян Крушельницький

Його режисерська діяльність розпочалася з постановки першої п’єси “Квадратура кола” радянського письменника В. Катаєва. Це відбулося у одному з харківських театрів малих форм “Веселий Пролетар” ще в 1928 році. Дуже скоро пройшла інсценізація ще однієї вистави “Запорожець за Дунаєм” у новоствореному Харківському театрі музичної комедії. Фактично ключову роль зіграла вистава “Портрет” за п’єсою О. Афіногенова, адже з цього моменту  розпочалася активна режисерська діяльність митця у Харківському театрі. Вистави Крушельницького дуже скоро набувають широкого розголосу у всій тогочасній УРСР. Він навіть отримує звання Народного артиста СРСР. Усі знали Мар’яна Крушельницького як талановитого актора, режисера та художнього керівника Харківського театру ім. Т.Г Шевченка. 

Вистава “Шпана”, 1926 р. Джерело: фото з групи у Facebook Мар’ян Крушельницький

У цей період ініціює створення в радянській Україні першого режисерського факультету. Згодом сам очолює його кафедру. На новостворений факультет вступило не так багато студентів. Але, тим не менш, Мар’ян Крушельницький намагався надати їм гідні знання, використовуючи при цьому свою власну методику, сформулювавши ряд теоретичних положень. А його внесок у режисуру загалом, залишається великим надбанням для сучасників. 

Український актор у кінематографічному мистецтві УРСР 

Мар’ян Крушельницький відзначився й у кінематографічному мистецтві. На жаль, кіноіндустрія в СРСР на відміну від європейського світобачення, сприймалася крізь призму ленінської максими. У 1922 році в українській культурі відбулася ще одна знакова подія – було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління. Саме це стало початком становлення у державі національної кінематографії. Дуже скоро вся УРСР побачила перші німі фільми. Цей період вважають золотою добою, а тривала вона аж 8 років. Тоді ж  Мар’ян Крушельницький знімався в кінофільмі “Ягідка кохання” або “Перукар Жан Ковбасюк” 1926 року. Це російський радянський художній короткометражний німий фільм українського режисера Олександра Довженка. Він розповідає про дошлюбну дитину, якої дуже хоче позбутися батько Жан Ковбасюк. І, власне, у ролі головного героя виступає актор Мар’ян Крушельницький. 

Кадр з фільму “Ягідка кохання”, 1926 р.

Окрім цього фільму, український актор знімався ще в “Мартині Борулі” 1953 року, де зіграв роль Омелька, наймита Борулі. Режисером цього спектаклю став Юра Гнат, а режисером – Олексій Швачко. У фільмі-спектаклі “Суєта” 1956 року Крушельницький для глядачів виступив у ролі Тарабанова. 

Діяльність Крушельницького у Києві 

Новий творчий період Мар’яна Крушельницького розпочинається у Києві. Там працює актором і режисером у Київському академічному драматичному театрі ім. І. Франка. Паралельно з цим веде активну освітню діяльність на кафедрі майстерності актора і режисура у Київському інституті театрального мистецтва. У процесі навчання вважав, що однією з найважливіших проблем є саме розвиток самостійних творчих пошуків режисерів. Він завжди допомагав своїм студентам, намагався давати їм слушні й корисні поради, проте дуже рідко сам втручався процес підготовки домашнього завдання. За Крушельницьким, режисер виступає як художник зі своїм індивідуальним і неповторним світосприйняттям. Перебуваючи у столиці, український Мар’ян Крушельницький досягає розквіту своєї акторської і режисерської майстерності. 

Джерело: фото  з групи у Facebook Мар’ян Крушельницький

У Києві працює до кінця своїх днів. 5 квітня 1963 року Радянський Союз сколихнула сумна звістка, помер геній театру УРСР.  Похований на Байковому кладовищі на ділянці під номером 1. 

Comments

.,.,.,.