ТОП-25 кінотеатрів Тернополя

Тернополяни любили, люблять й завжди любитимуть кіно. Як творити, так і дивитися. Від малого й до літнього. Місто колись рясніло кінотеатрами. З часом екрани багатьох із них згасли, проте декотрі продовжують працювати, радуючи кіноманів. 

Детальніше –  на сайті ternopil-trend.      

Кінотеатри, про які зостався тільки спомин

Про них здебільшого дізнаємося зі спогадів старожилів та досліджень краєзнавців. Адже більшості –  навіть світлин не зосталося. Будівлі, в яких розташовувалися або знищені, або облаштовані під ринок, церкву чи палац спорту.

1.«Поділля»

Кінотеатр діяв при готелі «Подільський», нині це приміщення колишнього готелю «Україна». Вхід до нього, за оповідями тернопільської довгожительки Ірини Максимів, був з боку Пасажу Адлера, що тепер є вулицею Олени Кульчицької. До війни кінотеатр мав адресу: вул. Міцкевича, 19.

Готель «Подільський». Фото з відкритих джерел.

Збудовано «Поділля» в 1910-му родиною Шидловських. Юстина Шидловська – активна прихильниця українського національно-просвітницького руху – на той час була власницею готелю «Подільський», зведеного в 1890-му.

Кіносеанси в «Поділлі», за спогадами старожилів, розпочиналися …одноактовими побутовими виставами, що ставили здебільшого місцеві актори заради заробітку. 

У «Поділлі» демонструвалися навіть фільми виробництва американської кінокомпанії «20th century Fox». Найбільшою проблемою в них, щоправда, була …відсутність українського перекладу. Усі стрічки транслювалися виключно польською мовою.

2. «Світязь»

Кінотеатр діяв у дворі готелю «Подільський». Відкриття відбулося в січні 1911-го. Офіційна адреса до Першої світової війни: вул. Міцкевича, 21.  

«Світязь» мав 350 місць у партері та 62 – на балконі. Стрічки змінювалися що три дні.

«Під час кіносеансів нашого кіно грала військова оркестра. Однак музиканти більше заглядали на екран, ніж у ноти, а тому фальшивили. Для глядачів створювали проблему широкополі дамські капелюшки, які жінки принципово не бажали знімати. З цього приводу Староство видало спеціальний указ. Дітям і молоді до 16 років заборонялося дивитися фільми, визнані цензурою як невідповідні вікові. Гімназистам і студентам у мундирах не можна було відвідувати кінематограф після восьмої години вечора, навіть у товаристві дорослих», – йдеться у книзі Ігоря Дуди «Тернопіль. 1540—1944. Історико-краєзнавча хроніка».

18 жовтня 1915-му саме в «Світязі» виставою «Наталка Полтавка» стартували «Тернопільські театральні вечори». Роль виборного грав сам Лесь Курбас.

Після Першої світової «Світязь» перейменували у «Паляце». Згідно з даними адресних книг 1926/27 і 1930 років, його власником тоді було «Товариство школи людової».

25 вересня 1931-го саме в «Паляце» тернополяни вперше побачили фільм зі звуком. Це була стрічка «Нью-Йорк вночі».

3. «Зірка»

Кінотеатр діяв при товаристві ремісників «Gwiazda» та розташовувався в кам’яниці цього потужного культурного осередку, зведеній ще в 1906-му. 

У книзі «Тернопіль у плині літ» краєзнавця Любомира Бойцун зазначила, що вулиця тоді йменувалася Святоіванівською (сучасна  вул. Грушевського). Будинок мав адресний номер 13.

Кам’яницю було зруйновано під час боїв за Тернопіль.

4. «Уранія»

Кінотеатр, що розташовувався на вул. Конарського, 2 (сучасна вул. Грушевського). Згідно з адресними книгами за 1926/27 роки її власником було «Товариство школи людової». За даними краєзнавиці Любомири Бойцун, «Уранію» використовували Друга тернопільська польська (діяла в приміщенні теперішньої тернопільської ЗОШ №4)  та Українська гімназії.

 У 1930-му згадки про «Уранію» губляться.

5. «Марс»

Діяв у казармах ім. Юзефа Пілсудського (сучасна вул. Листопадова). Будинок не зберігся. Згідно з даними адресних книг 1926/27 й 1930 років, його власником були військовики із 54-го полку. Так читаємо в спогадах краєзнавиці Любомири Бойцун.

6. Кінотеатр «Україна»

Фото Юлії Іноземцевої. 

Почав функціонувати з кінця 70-х років минулого століття.  Розташовувався  перед Майданом мистецтв (сучасна площа Героїв Євромайдану).  За оповідями тернополян, колись на цьому місці стояв циганський табір.  Так це чи, годі точно сказати. Достеменно тільки відомо, що поблизу кінотеатру  раніше точно була автобусна зупинка. Маршрутки прямували в Петриків, Підгороднє й  Великі Гаї. 

Краєзнавець Юрій Ковальков згадував, що «Україна»  був широкоформатний кінотеатр із великим екраном, просторим залом, в якому сидіння підіймалися, ніби в амфітеатрі. В фойє продавали соки, морозиво, напої, печиво і пиріжки.

Кіносеанси розпочиналися популярними тоді новинними та гумористичними кіножурналами, що тривали до 15 хвилин. 

Окрім кінопоказів в  «Україні» відбувалися різноманітні фотовиставки, концерти популярних естрадних співаків та навіть рок- і поп-гуртів. Виступав, опівадають, навіть славнозвісний  менталіст Вольф Мессінг.

Кінотеатр успішно працював до початку 2000-х. Відтак приміщення було передано в оренду комерційним структурам терміном на 49 років. 

Фото з відкритих джерел. 

У грудні 2001-го замість «України» з’явився торговий центр «GRAND», який згодом занепав.

7. «Комсомолець»

Фото з відкритих джерел, датоване 1985-им.

Діяв на бульварі 50-річчя СРСР (від 1990-го – бульвар Данила Галицького). Згодом був перейменований у «Волинь».

За спогадами старожилів, мав два зали: червоний та синій, а ще –  гнітючу атмосферу й мозаїку, що збереглася дотепер.

Згодом у приміщенні кінотеатру, як зазначають краєзнавці, діяв спершу Молодіжний центр «Червона рута», а відтак – спортивно-оздоровчий комплекс «Тернопільський Палац спорту».

Фото з відкритих джерел. 

8. «Хроніка»

Ідеологічний кінотеатр, що функціонував у дворі кінотеатру ім. Івана Франка. Назву, за словами краєзнавця Антона Марчевського, отримав тому, що в основному в ньому транслювали радянські документалки про виконання п’ятирічок.

Працював і в  перші кілька років після проголошення незалежності України. Час від часу там показували мультфільми для дітей.

9. «Мир»

Розташовувався на вул. Новий світ навпроти школи (сучасна ТНВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – правовий ліцей №2»). За спогадами старожила Олександра Столярова, був другорядним. Фільми в ньому транслювалися вже після показів у «Перемозі» й «Україні». Зате був дуже сучасним і зручним. Мав похилу підлогу, завдяки чому з будь-якого місця було добре  видно екран.

У січні 1998-го міський голова В’ячеслав Негода передав приміщення кінотеатру в користування громади Св. Василія Великого. У стінах «Миру» було облаштовано церкву, що діє дотепер.

Фото з відкритих джерел.  

10. Кінотеатр ім. О. Довженка

За словами краєзнавця Антона Марчевського, зведений на межі розпаду СРСР та проголошення незалежності України на проспекті Злуки (за радянських часів – вул. Енергетична). Мав три зали, один з яких, «малий», містився в сучасному нічному клубі «Allure». 

Кінотеатр був оснащений потужною апаратурою. Перестав працювати після потопу. Вода пошкодила кіноапаратуру.

У 1992-му в приміщенні кінотеатру почало діяти КП «Тернопільський центр дозвілля та молодіжних ініціатив ім. Довженка». У глядацькій залі на другому поверсі збереглася можливість кінопоказів.

Фото з відкритих джерел.

У 2018-му Центр був однією з локацій ІІІ Всеукраїнського форуму «КіноХвиля».

11. Кінотеатр у будинку культури цукрового заводу

Яскравими спогадами про нього поділився батько краєзнавця Антона Марчевського Олександр. У юності він любив навідуватися до цього кінотеатру. Вперше тут побачив славнозвісну стрічку «Вій».  

Будинок культури цукрового заводу діє дотепер, але йменується будинком культури Тернопільського району.

12. «Анастасія cinema»

У 2010-му, за інформацією краєзнавця Антона Марчевського діяв у залі кафе «Анастасія» (роботу кафе припинило в 2013-му). Власники придбали проєктор і щовечора організовували кінопокази. 

«Анастасія cinema» проіснував приблизно півтора року.

До речі, кіносеанси в кафе, ресторанах і барах доволі популярні в Тернополі. Упродовж 2017-21-их документальні й художні кінострічки з успіхом транслювалися у «STONE street café», «Мамонті», «Bunkermuz».  

13. «CINEMA CITY»

Фото з відкритих джерел. 

Перший сучасний європейський кінокомплекс почав діяти на першому поверсі ТРЦ «Подоляни» в березні 2010-му. У чотирьох залах, оснащених найсучаснішим кінопроекційним обладнанням, могли розміститися понад 500 глядачів. У двох із них – встановлено обладнання для демонстрації фільмів у форматі Dolby 3D.

У кінотеатрі частими були допрем’єрні та прем’єрні покази стрічок за участю відомих кінозірок й кінотворців.

Кінотеатр перестав діяти в лютому 2020-го. За офіційними даними, орендодавці відмовилися продовжити договір оренди приміщення. 

14. «Залізничник»

Фото з відкритих джерел. 

Кінотеатр, що, за спогадами тернопільського довгожителя Олександра Столярова, діяв у «Будинку культури залізничників» (згодом – Будинок науки та техніки). На рубежі 50-60-их років минулого століття. 

Був сучасним та мав похилу підлогу, завдяки чому зручно було дивитися на екран з будь-якого місця в залі.

У жовтні 2021-го на торгах «Укрзалізниця» продала будівлю Будинок науки та техніки за 32 млн грн. Переможцем аукціону стало ТОВ «Адр-транс-груп» зі Львова. 

15. «Малятко»

Пересувні кінотеатри, що за радянських часів частенько зупинялися на Театральному майдані. Покази відбувалися у фурах. У програмі – мультфільми. Краєзнавець Антон Марчевський у дитинстві періодично навідувався до них.  

Через те, що трансляція здійснювалася з двох проекторів, кадри на плівках часто зміщувалися й врізалися один в інший. Дивитися було незручно, але цікаво.

16. Літній кінотеатр ім. Т. Г. Шевченка

Фото «Спільноти шанувальників історії та архітектури Тарнополя».

Упродовж 1960-70-их років діяв у парку ім. Т. Г. Шевченка.  Користувався популярністю серед тернополян та гостей міста. Саме тому біля кас перед сеансами частенько спостерігалися черги.

За словами краєзнавця Антона Марчевського, роботу припинив з 1990-их. Дерев’яне приміщення, в якому містився, стояло пусткою. А приблизно в 2010-му –  частково згоріло.

17. Літній кінотеатр в Старому парку

За даними краєзнавця Антона Марчевського, почав діяти фактично після завершення Другої Світової війни. Працював аж до кінця 1970-их, коли стартувала реконструкція парку.  

Розташовувався, приблизно, зліва біля входу в парк. У тому районі найімовірніше тепер височить дерев’яна Церква Зарваницької Матері Божої УГКЦ.  

Фото з відкритих джерел

18. «ПОРТ ’89»

Фото з відкритих джерел

Таку назву отримала мистецька локація, створена в стінах тернопільської обласної бібліотеки-довгобуду, що на площі Героїв Євромайдану.

У вересні 2018-го тут відбувся кінопоказ короткометражок молодого й популярного столичного кінорежисера Павла Острікова. 

Кінотеатри, що продовжують працювати

19. «Перемога»

Фото з відкритих джерел

Збудований у 1950-му на місці руїн житлових будинків, що на бульварі Тараса Шевченка (за оповідями декотрих старожил, «Перемога» зведена на місці колишнього «Поділля»). 

Перший радянський кінотеатр. Найновіші та найпопулярніші фільми спершу транслювалися тут, а вже потім – в решту кінотеатрів міста. У «Перемозі» діяв читальний зал.

У серпні 2011-го відбулася реконструкція першого й другого поверхів кінотеатру. На першому – облаштували виставковий зал, на другому – оновлену глядацьку залу доповнили малою сценою, що дало можливість і фільми транслювати, й концерти та вистави грати. Кінотеатр став осердям культурно-мистецького життя міста й почав іменуватися Українським домом «Перемога».

Фото з відкритих джерел

Фільми тут транслюються дотепер, а також відбуваються різноманітні кіномистецькі імпрези та кінопрем’єри за участю відомих українських кіноакторів і кінотворців, кінокастинги. Тривалий час в стінах «Перемоги» діяла «КіноШкола».

Український дім був однією з локацій Всеукраїнського форуму «КіноХвиля» та Всеукраїнського фестивалю дитячого кіно, анімації і телебачення «КіноХвилька».

20. Кінотеатр ім. Івана Франка («Палац кіно», «Злата»)

Фото з відкритих джерел

Розташований у кам’яниці польського гімнастичного товариства «Сокул» («Сокіл»), яку було зведено й освячено в січні 1891-го. На її сцені двічі давала концерти Соломія Крушельницька, виступав український театр «Руська бесіда».

За часів окупації Тернополя царським військом тут діяла православна церква, а з 1919-го по 1939-ий – знову «Сокул».

У жовтні 1939-го, як зазначала краєзнавця Любомира Бойцун, в цій будівлі оселився новоутворений Тернопільський драматичний театр й з перервами мешкав там до 1957-го. Вистави на сцені йшли навіть під час німецької окупації міста.

Від 1957-го в кам’яниці  почав функціонувати кінотеатр ім. Івана Франка. З однією залою. У 1970-му відбулася реконструкція будинку, а в 2006-му тут запрацював «Палац кіно», що став частиною найстарішої в Україні мережі кінотеатрів, заснованої в 1998-му. У Тернополі мережа припинила свою діяльність у  2009-му через заборгованість, але кіносеанси відбувалися.

У серпні 2016-го на фасаді кінотеатру було встановлено барельєф на честь легендарного польського кінорежисера й сценариста Єжи Гоффман, який певний час жив у Тернополі. Щоправда, у прізвищі кіномитця тільки одна літера «ф», що викликало чимало дискусій серед файномістян.

Процес встановлення дошки зазнимкував Микола Василечко.

У листопаді 2016-го в «Палаці кіно» відбувся І Всеукраїнський форум «КіноХвиля», а відтак другий (2017-ий), третій (2018-ий), четвертий (2019-ий) та п’ятий ( у 2020-му форум здобув статус Міжнародного). Участь у ньому взяли сотні іменитих українських акторів, режисерів, сценаристів, продюсерів, кінокритиків, кастинг-менеджерів, монтажерів, відеооператорів, представників кінокомісій. Саме «КіноХвиля» дала поштовх для активного й інтенсивного розвитку кіноіндустрії у Тернополі й на Тернопіллі. 

Фото з відкритих джерел.

У квітні 2017-го в стінах «Палацу кіно» стартував І Всеукраїнський фестиваль дитячого кіно, анімації і телебачення «КіноХвилька», а відтак – другий (2018-ий) і третій (2019-ий).

Від 2020-го «Палац кіно» йменується кінотеатр «Злата»  й належить до однойменної регіональної кіномережі. В ньому модернізовано демонстраційне обладнання (встановлено проектор формату DSP, 3D систему, сертифікацію DISNEY PICTURES),  оновлено місця для сидіння відвідувачів встановлено сучасний екран з коефіцієнтом зображення 3,3.

21. «MIROMAX»

Фото з відкритих джерел.

Сучасний кінотеатр на п’ять залів почав діяти на другому поверсі ТРЦ «Подоляни» (вул. Текстильна, 28ч) в 2021-му. Унікальність – у фірмовій розробці кінотехнології від Samsung, аналогів якій немає у Східній Європі. Один зі залів – на основі LED-технології Samsung Onyx.

Кінотеатри просто неба

22. «Outside Cinema»

Фото з відкритих джерел.

Літній кінотеатр просто неба, що від 2016-го збирає кіноманів на «Єлисейських полях». Набережна тернопільського ставу, великий кіноекран… 

Кінопокази – безкоштовні. Для зручності можна орендувати пуфи. При кінотеатрі також є мобільний бар з безалкогольними напоями.

Таж ініціативна молодь на чолі з Максимом Стаюрою та Інною Ханас у листопаді 2017-го на автостоянці біля торгового центру «Орнава» організували й перший в місті автокінотеатр «Outside Drive».

23. Вечірній кінотеатр на «Циганці»

Фото з відкритих джерел.

У рамках проєкту «Доступне кіно» на пляжі «Циганка» в червні 2019-го почав діяти літній вечірній кінотеатр просто неба. Власними силами його облаштував тернополянин Тимофій Іваненко з друзями.

Перегляд фільмів – безкоштовний. Стрічки для показу обираються в результаті голосування.

24. «MovieLand»

Автомобільний кінотеатр на вул. Бригадна, 46а з’явився в липні 2020-го. На території господарського об’єкта з гаражами, що в Кутківцях. Прямо серед житлового масиву активісти встановили величезний екран.

Кіносеанси стартували о 22.30 в п’ятницю, суботу, неділю й тривали до другої години ночі. Стрічки можна було дивитися з авто, а також вікон й балконів. Безкоштовно. Щоправда, без звуку. Звук подавався на радіохвилі тільки після оплати за перегляд. 

25. Вуличне кіно

У Тернополі настільки люблять кіно, що частенько організовують кінопокази на …стінах різноманітних будівель. Сезон вуличного кіно стартує з настанням погожих вечорів й має на меті популяризацію українського кіно, історії й туристичних родзинок Файного.

Приміром, у березні 2017-го на стіні Катедрального собору транслювали стрічку тернополян Андрія Куляна, Василя Мізюка та Олексія Широкова «Маленькі історії незвичайного міста». Співорганізатором показу виступив очільник  ГО «City Project» Андрій Кір.

Comments

.,.,.,.