Священик із Тернопільщини проводить службу в інстаграмі

Священослужитель зі Скали-Подільської проводить службу для молодшого покоління у віртуальному просторі. Так отець Василь Германюк заохочує молодь до церкви і вже зібрав більше двох тисяч підписників.

Про це додає «Тернопіль тренд» з посиланням на сюжет «Т1 Новини».

Священик вважає, що молоде покоління потрібно залучати до Слова Божого за допомогою сучасних методів. Він один із найвідоміших духівників у мережі інстаграм, бо щодня викладає молитви в прямій трансляції. Це він робить, аби всі охочі виходили з віртуального світу з молитвою.

Отець Василь Германюк щоранку вітається зі своїми віртуальними «прихожанами». Віряни не тільки стежать за прямими трансляціями, а й переглядають молитви у записі.

Жителі Тернополя інновації з богослужінням у соцмережах сприймають неоднозначно. Одні кажуть, що трансляція чогось релігійного чи реклама в інтернеті не є правильним рішенням. Жінка похилого віку додає, що не проти цього, адже є люди, які не можуть відвідати службу через стан здоровя і це тільки на краще. Інші ж зазначають, що коли людина релігійна, то має йти до церкви.

У Тернопільській катедрі нововведення молитви у такий спосіб підтримують, адже за допомогою інтернету можуть залучати більше людей. У церкві є камери, які потім показують служби у мережі Youtube. Також можна почути богослужіння і по радіо.

Отець Роман Демуш підтримує цей інструмент євангелізації, що може мати дуже хороший вплив. Важливо, щоб способи зв’язку були адекватно використані, адже вони у собі таять як певні можливості, так і небезпеки. Священик додає, що це засоби комінікації, створені людиною, тому безумовно можуть бути застосовані.

Церква не забороняє релігію в інтернеті, проте всі духівники говорять, що молитва онлайн не зрівняється із живою. Владика Нестор вказує, що молитва через трансляцію не є заміною приходу людини у храм, бо так не приймає живу участь у богослужінні. Він додає, що має бути євхаристія, тобто причастя.

Релігієзнавці кажуть, що молитва поза церквою була і в ХХ ст., але тоді її іменували приватною. У той час люди молились вдома, не відвідуючи храму. Інтернет-релігія є синонімічною до цієї традиції минулого віку.

Релігієзнавець Елла Бистрицька задоволена, що церква іде в ногу з часом. Жінка каже: «Храм, що сьогодні не має своєї інтернет-сторінки чи не присутній у соцмережах просто пропадає. Священник, якого немає у фейсбуці втрачає зв'язок з вірянами».

У такий спосіб усі можуть слідкувати за життям церкви та прослуховувати службу онлайн. Також віряни можуть долучатись до подій, які відбуватимуться з нагоди якогось релігійного свята.

Коментарі