Тернопільські театральні вечори

Про культурне життя Тернополя в минулому столітті мало що відомо, але ми можемо бути впевненими, що воно активно розвивалося попри складну політичну ситуацію. Незважаючи на окупацію міста російською армією в 1915 році, розпочав свою діяльність перший професійний театр “Тернопільські театральні вечори” за сприянням українського режисера й актора Леся Курбаса. Далі на ternopil-trend.

З чого розпочалося створення театру?

Багато мешканців Тернополя навіть не здогадуються, що колись у місті по вулиці Замковій знаходився перший театральний будинок, у якому частенько влаштовували різноманітні вистави від “Бесіди”. Від цього будинку не залишилося й сліду, натомість зараз там функціонує один із перших готелів міста “Тернопіль”. 

Будинок “Міщанського братства”

Його вважають першим професійним театром в місті, який створили завдяки сприянню талановитого Леся Курбаса ще в часи Першої Світової війни. Історія його виникнення є досить цікавою, після ліквідації тогочасного театру “Бесіди” через війну, значна частина акторів була мобілізованою до австрійського війська. Так, фактично театр припинив свою роботу на період воєнних дій. Проте не всі знаходилися у війську, інша частина акторів, яка на той час перебувала в окупованому російською армією Тернополі стала основою у формуванні нової трупи Лесем Курбасом. Значна частина з них потім братиме активну участь у театральних постановах. 

Трупа потребувала приміщення, щоб влаштовувати свої театральні видовища. Насправді, у Тернополі з цим не було проблеми. Вибір впав на Міщанське братство, побудоване ще у XVIII столітті, з багатим історичним минулим. Його перевага,перш за все в тому, що там розміщувалася велика та простора зала зі сценою. А це все, що насправді потребували театральники. Звісно, що Міщанський будинок був обраний не випадково, адже до тимчасової ліквідації “Бесіди”, там частенько влаштовували різні покази й концерти. Будівля першого театрального будинку, де виступала минула трупа, мала два обличчя: вдень там займалися гімназисти, або проводилися спортивні вечори, а вночі вирувало світське життя. Будинок відвідували чи не всі містяни та вершки суспільства, для того аби подивитися на вистави відомих мандрівних театрів і співаків. Це місце можна вважати одним із осередків культурного життя тогочасного Тернополя.

Сучасний вигляд “Міщанського братства”

Свої  виступи для глядачів новостворений театр демонстрував лише у двох залах: “Сокола” і “Міщанське братство”. Велику роль у його функціонуванні відіграв український режисер Лесь Курбас, який запросив до цього місця чимало талановитих акторів з регіону. Це і Теодозія Бенцалева, Ганна Юрчакова, Філомена Лопатинська. На прохання відомого діяча відгукнулося чимало й інших аматорів з Тернополя. Відтоді поступово новостворений театр розпочав активно розвиватися.

На його ранніх етапах, ту працювало всього п’ятнадцять аматорів й оркестр, яким управляв І. Акерман. В колективі нараховувалося шість професіоналів своєї справи. Працювати було важко, адже на дворі йшла війна. Приміщення, у яких можна було проводити вистави, були переповнені російськими військовими, тому потрібно було шукати альтернативу. Тоді трупа вирішила виступати на сцені кінотеатрів. Потребував театр і власний симфонічний оркестр, без якого вистави були недовершеними. Його було створено й організовано під керівництвом Й. Бамволі. 

Відкриття “Тернопільських театральних вечорів”

Відкриття театру завжди хвилююча мить, особливо для акторів і його керівників, адже не знаєш, чи високо оцінять мистецтво глядачі. А це як-не-як дуже важливо для митців. Для такої важливої події, Лесь Курбас підготував особливу п’єсу “Наталка Полтавка”, яку так обожнювали  українці. Кому хоть раз вдалося побувати на ній знають, що вона наповнена чудовою музикою, тому це також стало основним критерієм у виборі Леся Курбаса. Пісні з “Наталки Полтавки” на відкриті виконували талановиті співачки Ф.Лопатинська, Т. Бенцалева та М. Коссак-Чернявська. 

На таку визначну подію було запрошено навіть вищих військових начальників з канцелярії Тернопільського генерал-губернаторства та повітового управління. Звісно, що це Лесь Курбас зробив не випадково, адже хотів утвердити подальшу діяльність свого театру. Про відкриття “Тернопільських театральних вечорів” знало чи не все місце з афіші прем’єри, яка прикрашала Тернопіль. 

Колектив артистів “Тернопільських театральних вечорів” 

У ній режисер особливо виділив участь у виставах відомих і талановитих українських акторів, а також те, що є всі дозволи від влади на відвідування вистави попри комендантську годину. Звісно, що це приваблювало чимало містян. Незважаючи на виснажливу війну, людям хотілося відволіктися від проблем, тому це була хороша можливість насолодитися сповна чудовою виставою. Про те, що люди відвідуватимуть театр було повідомлено всі військові пости. А щоб переконатися в тому, що цивільні справді були на виставі, придбаний квиток слугував перепусткою. 

Тернопільські театральні вечори та російська окупація

Відкриття “Тернопільського театрального вечору” було насправді феєричним. Воно відбулося 18 жовтня 1915 року. Чудовий акторський склад і блискуче виконання, змогло справити враження на українських міщан і представників царської армії. Але варто не забувати, що Тернопіль тоді знаходився під окупацією російською армією, що гальмувало процес розвитку театрального мистецтва. Наприклад, на кожну наступну заплановану виставу російська влада повинна була видавати спеціальний дозвіл. Афіші дозволили видавати лише російською мовою, українську ж відкидали. Це стосувалося й іменування нового театру. Тривалий час Лесь Курбас добивався назви “Тернопільського українського театру”, натомість вдалося отримати дозвіл на  “Тернопільські театральні вечори”. Російська політика спрямовувалася на придушення української мови й культури, але попри це, Лесь Курбас намагався дотримуватися традицій. 

Афіша Тернопільських театральних вечорів

Подальша діяльність театру в Тернополі

Завдяки колосальному успіху в “Наталці Полтавці”, українському режисеру вдалося завести знайомства з російською військовою владою. Це, звісно, неабияк позначиться на подальшій діяльності митця. Дружба з російською верхівкою допомогла йому врятувати життя відомому актору Миколі Бенцалю.

Лесь Курбас

Після блискавичного відкриття театру в жовтні 19150-ого, Лесь Курбас почав планувати наступну прем’єру. Для неї було обрано відому українську пісню “Ой не ходи, Грицю, то й на вечорниці”. У її релізі навіть взяв участь сам Курбас, де зіграв парубка Хому. Головну роль Марусі виконала талановита Коссак- Чернявська, а Гриця – М. Бенцаль, якого врятував від смерті режисер.  Відтоді всі прем’єри “Тернопільського театрального вечора” мали блискавичний успіх. За півроку вдалося поставити “Наталку Полтавку”, “Циганку Азу”, “Дай серцю волю, заведе неволю”, “Хмари” та інші. Усього було близько 79 вистав. 

Микола Бенцаль

Після Леся Курбаса театром завідував його друг Микола Бенцаль. У той час війна ще триває, а Тернопіль стає прифронтовом містом, біля якого неподалік точаться важкі бої. Ситуація надто напружена не тільки в країні, але й у театрі. Згодом спостерігалося покращення, дещо навіть прихильність російської влади до “Тернопільських театральних вечорів”. Бенцаль продовжував те, що розпочав Курбас, при цьому не змінюючи навіть сценічні традиції. Звісно, що він дещо модернізував театр, розширивши його репертуар. Його відвідувало чимало визначних українських діячів, зокрема І. Рубчак та М. Крушельницький. 

Що стало з театром?

Після закінчення Першої Світової війни, у 1918 році було відновлено діяльність театру. Щоправда, з 1919 року він мав дещо іншу назву “Новий Львівський театр”. Але зміни торкнулися не тільки назви, але й акторського складу та колективу. Свої традиції та творчість молодий склад проніс від Поділля аж до Кам’янця- Подільського. Колишні провідні актори “Тернопільських театральних вечорів” об’єдналися й спільними зусиллями створили у Києві драматичний театр імені Франка. Відтоді перестав існувати перший професійний театр в Тернополі, який для багатьох культурних діячів став школою для подальшої творчої реалізації. Тут творив і М. Крушельницький, В. Калина, Я. Борника та інші. 

Comments

.