Ім’я Василя Барвінського назавжди вписане в історію української музичної культури. Все життя його переслідувала радянська влада за любов до своєї Батьківщини і намагання зберегти національну ідентичність. Чимало творів композитора були знищені, через що Василя Барвінського часто називали «композитор без нот», як повідомляє ternopil-trend.
Перший потяг до музики та зустріч з Миколою Лисенком
Майбутній видатний композитор народився 20 лютого 1888 року в Тернополі. Його батько Олександр Барвінський походив з давнього українського роду, який подарував країні чимало відомих імен. Також батько Василя Барвінського обіймав посаду посла Австрійського парламенту і завжди стояв на захисті національних прав українців.
Родина композитора не мала власного житла, тому проживала на території Тернопільської бурси. Мати Василя Барвінського Євгенія керувала місцевим хором, тому хлопчик змалечку займався літературою і музикою.
Частими гостями оселі родини були видатні українські діячі – Пантелеймон Куліш, Микола Лисенко, Соломія Крушельницька. Одного разу гру дитини на фортепіано почув Микола Лисенко та порадив батькам віддати хлопчика на музичні заняття, адже з нього вийде добрий музикант.
Навчання в Празі та написання «Української рапсодії»
Музичну освіту Василь Барвінський здобував у консерваторії в Львові. Після завершення навчання він вступив на юридичний факультет Львівського університету. Всього через рік молодий чоловік зрозумів, що юриспруденція – це не його шлях.
Тому, Василь Барвінський вирішив переїхати до Праги, де продовжив здобувати музичну освіту. Також він був частим слухачем лекцій відомих чеських композиторів. Найбільше українського музиканта приваблювали заняття Вітезслава Новака. Саме він переконав Василя Барвінського вивчати українську музику та взятися за написання власних творів.
Під впливом чеського наставника композитор написав свою знамениту «Українську рапсодію». Згодом в доробку українця з’явилися секстет та фортепіанні п’єси, присвячені Миколі Лисенку.
Прага стала містом, де Василь Барвінський зустрів кохання усього свого життя – Наталію Пулюй. Дівчина була донькою відомого українського вченого Івана Пулюя, який вперше у світі відкрив Х-промені.
Нові творчі успіхи Василя Барвінського
Попри успіх закордоном композитор все ж вирішив повернутися в Україну. У Львові Василь Барвінський очолив Вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка. Окрім адміністративної посади та викладання в навчальному закладі він працював керівником хорового товариства «Боян».
У 1910-х роках світ побачили кантати до творів Тараса Шевченка, а також опера, що стала одним із символів української музики в 20 столітті – «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Також Василь Барвінський активно працював над систематизацією народних пісень, дитячими п’єсами, колядками та щедрівками.
Vasyl Barvinsky – Cello Concerto
Після повернення в Україну композитор поставив перед собою мету – вивести музику на новий професійний рівень. Він займався відкриттям філій музичного інституту в різних містах на заході України. Представництво навчального закладу з’явилося і в рідному для музиканта Тернополі.
Варто додати, Василь Барвінський створював твори у різноманітних жанрах – рапсодії, кантати, п’єси, а також писав музику до поезій видатних українських митців Спиридона Черкасенка, Івана Франка. Композитора можна було часто почути на радіо.
Окрім безпосереднього створення музичних творів, він глибоко досліджував історію музичного мистецтва та публікував свої праці у виданні «Українська Музика». У 1938 році відбулося грандіозне святкування 25-ліття творчої діяльності Василя Барвінського.
Неволя в радянських таборах і знищення творів геніального композитора 
Попри успіх та впізнаваність лещата радянської влади поступово змикалися над Василем Барвінським. У 1939 році західна частина України опинилася під окупацією Радянського Союзу. Більшовики намагалися використати відому постать композитора та навіть обрали його до складу Народних Зборів України, які прийняли трагічне рішення про входження західних регіонів до Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Ситуація суттєво погіршилася після завершення Другої світової війни. На Василя Барвінського активно писали доноси та згодом висунули звинувачення в шпигунстві й державній зраді. В 1948 році композитора разом з дружиною заарештували. Як покарання музиканту присудили десять років таборів в Мордовії.
Окрім того під тиском та катуваннями Василь Барвінський написав «згоду» на знищення рукописів усіх своїх творів, які так і не побачили світ. Вогнище з доробків геніального музиканта енкаведисти влаштували прямо на подвір’ї Львівської консерваторії.
Варто додати композитор разом з дружиною провели увесь термін заслання в різних таборах. За весь час ув’язнення їм дозволили побачитися лише один раз. Наглядачі дозволяли подружжю спілкуватися виключно російською мовою. Василь Барвінський з Наталією Пулюй провели пів години у повній тишині, категорично відмовившись розмовляти мовою ворога.
Повернення до Львова
У 1958 році після завершення терміну заслання подружжя Барвінських повернулося до Львова. Композитор намагався відшукати свої рукописи, проте марно. Усі твори, яким він присвятив життя, були знищені.
Василь Барвінський намагався по пам’яті відтворити спалені партитури, але підірване здоров’я давалося взнаки. Влада заборонила музиканту викладати, однак він не сидів, склавши руки: надавав безкоштовні консультації піаністам, був активним членом Спілки композиторів України.
Композитор склав список творів, які знищила радянська влада. Деякі з рукописів переписали учні Василя Барвінського і хоч невелику частину спадщини видатного митця вдалося зберегти для нащадків. Зокрема, фортепіанний концерт авторства композитора відшукали в Аргентині аж через пів століття після його повернення до Львова.
9 червня 1963 року серце Василя Барвінського зупинилося. Реабілітація імені композитора відбулася посмертно в 1964 році. Однак, ім’я музиканта негласно залишалося забороненим в Радянському Союзі. І лише після 1988 року почали публікувати твори Василя Барвінського.
Феномен композитора
Василь Барвінський був провідним новатором української музики. У своїх творах він вдало поєднував європейський імпресіонізм та національні традиції. Композитор приділяв велику увагу камерно-інструментальним жанрам. А також першим застосував музичний кластер при виконанні «Жаб’ячого вальсу» в 1910 році.
Слід зазначити, Василь Барвінський був першим українським композитором, чиї твори вийшли друком в Європі та популяризували українську музику далеко за межами країни.
Василь Барвінський мав усі шанси отримати світове визнання, проживаючи і створюючи музику закордоном. Однак, незважаючи на всі перспектики, він вирішив повернутися в Україну, щоб розвивати професійну музику в рідній Галичині.
Тоталітарна машина радянської влади намагалася будь-якими методами викорінити талановитих митців, письменників, поетів, композиторів, стерти згадки про них та їхні геніальні твори. Все ж пам’ять про Василя Барвінського не вдалося знищити, а його твори живуть і продовжуватимуть жити в кожному поколінні українців.
