Тернопільська обласна філармонія

Одним із культурних осередків Тернополя вважають Тернопільську обласну філармонію, яка була заснованою ще в минулому столітті, але не втрачає своєї значущості дотепер. Далі на ternopil-trend.

Міщанське братство як передумова створення філармонії 

Світ не встиг оговтатися ще від подій Першої Світової війни, як у 1939 розпочалася ще одна. Під удар знову попадає Західна Україна, зокрема Тернопільщина. Дуже важко проаналізувати розвиток культури та мистецтва у ті часи, адже регіон переходив кілька разів із рук в руки. Німецька й російська окупація, безумовно, мали вплив на тогочасне мистецьке життя. Попри складність у політичному житті, чимало митців незважаючи на заборони й цензуру, продовжували творити свою історію.

Ще за часів польського панування, у 1890 році в Тернополі з’явилося “Міщанське братство”. У той час це було товариство, яке відігравало велику роль в культурному та освітньому житті міста. Воно сформувалося з чоловічого хору і драматичного гуртка. В стінах майбутньої філармонії вдалося виступити багатьом відомим митцям, це і Миколі Чайківському, Івану Франку, письменнику з Тернопільщини Богдану Лепкому та іншим. Опісля тут деякий час організовували вистави “Тернопільські театральні вечори” на чолі з Лесем Курбасом. 

Оркестр Товариства Міщанського братства

Культурне життя у Міщанському братстві вирувало. До його розвитку долучилися й міщани, які за свою мету поставили створення бібліотеки. Згодом там виписували газети та журнали, з якими можна було ознайомитися в новоствореній бібліотеці. Цікаві статті й матеріали можна було навіть обговорити з однодумцями. Зміни прийшли з початком Першої Світової війни у 1914 році. Вони торкнулися, безпосередньо, і Міщанського братства. Прийшовши до Тернополя, російська армія негайно розпустила та заборонила діяльність братчиків. А приміщення використовувала для своїх цілей. Після війни будинок знову був відновлений, проте братство розпочало свою діяльність лише з 1930 року. Відтоді у будинку знову влаштовували регулярні сходини, вистави, вечорниці тощо. 

Створення Тернопільської обласної філармонії

Початок Другої Світової війни сколихнув увесь світ. До Тернополя російська армія прийшла восени 1939 року. Відтоді нова влада почала диктувати свої правила, встановлювати чимало заборон тощо. Це стосувалося й Міщанського братства, діяльність якого було заборонено, а тих, хто був її учасниками – репресовано. Відтоді будівля зазнала чималих змін: було знищено меблі, бібліотеку, а осередок культурного життя перетворився на мобілізаційний пункт. Цього ж року там було відкрито Тернопільську філармонію. 

Вестибюль

Відтоді російська армія почала активно насаджувати нову культуру й правила, повертаючи при цьому мистецтво рідного краю “в своє русло”. З цією метою, у грудні 1939 року було засновано обласну хорову капелу з учасників хору “Тернопільського Бояну” згідно постанови СРСР “Про організацію театрів, музичних колективів, будинків народної творчості і театрально-музичних закладів у Львівській, Дрогобицькій, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях”.

Діяльність філармонії в різні періоди

Новий хор повинен був стати візитною карткою Тернопільської обласної філармонії, яка розташована на вулиці Князя Острозького. Першим керівником хору з 1944 по 1948 рік став уродженець Кременеччини, диригент і композитор Іван Гіпський. Він тривалий час займався учителюванням, а потім керував молодіжними та вчительськими хорами. Успішним вважається період з 1950 по 1960-ті роки минулого століття в діяльності обласної філармонії.

 В цей час там працював талановитий диригент Микола Вороняк, уродженець Ванівки, що знаходиться в сучасній Республіці Польща. Саме його постать в життєдіяльності Тернопільської філармонії вважається значущою, адже під керівництвом капела досягла неабиякого визнання не тільки на території України, але й за її межами. Проте у 1963 році капелу було розформовано, що позначилося на культурному житті краю. З цього часу такі хорові колективи діяли лише при освітніх закладах і будинках культури. 

Глядацька зала

За такий тривалий час існування Тернопільської обласної філармонії, там вдалося попрацювати багатьом квартетам, хоровим капелам і талановитим музикантам. Навіть було створено музично-лекторійні бригади, а у складі першої, брали участь такі артисти як: Л. Майорова, М. Прохорець, Є. Кальянов, Й. Сагаль та інші. Друга була створена пізніше, у 1980 році. В ній виступали Б. Лещишин, І. Жигайло, О. Юрик тощо. Такі концерти мали чимало схвальних відгуків серед глядачів, які високо оцінили майстерність митців. 

У 1960-х роках керівником новоствореного академічного ансамблю “Надзбручанка” став балетмейстер і постановник О.Дьяков. Він був створений задля популяризації й репрезентування народного танцю в регіоні. Через рік, ансамбль отримав статус професійного мистецького колективу. Відтоді їх основним напрямком стала популяризація народного мистецтва загалом. Для цього навіть створювались спеціальні експедиції, метою яких було зібрання матеріалу про особливість мистецтва Тернопільщини, для її репрезентування у хореографії. 

Відомим є танець “Трясунець”, що занесений до історії українського танцю. Він створений на основі цього ж матеріалу, що вдалося зібрати у селах Тернопілля. На посаду балетмейстера після О. Данічкіна став Ю.Пац. Завдяки йому, репертуар неабияк збагатився новими цікавими хореографічними номерами та рухами. Чимало успішних гастролей здійснив колектив на території України та за кордоном, зокрема до Бельгії, Польщі, США, Португалії, Іспанії тощо. 

Сучасний вигляд філармонії

У 70-х роках минулого століття на базі Тернопільської обласної філармонії працювали вокально-інструментальні колективи “Дністер” і “Збруч”. В цей час було засновано фортепіанне тріо, до якого входив скрипаль Ярослав, віолончеліст Роман та піаністка Габріела Теленків. У їх супроводі неодноразово виступав заслужений артист М. Болотний. 

Визначною подією в житті філармонії стало створення фольклорного ансамблю “Медобори”, керівником якого був О. Марцинківський. Серед учасників вирізняється постать Л. Коржевського та А. Онуфрійчука. У 80-90-ті роки особливо виділилося чимало музичних талантів, яким вдалося прославити Тернопілля своїми піснями, це: І. Бобул, В. Павлік, О. Пекун тощо. Наприкінці ХХ століття при філармонії було створено струнний квартет. У його склад увійшли І. Велигана, І.Воробель, Л. Ізотова та інші. Разом із ним, започаткували симфо-джаз оркестр, який став учасником величезної кількості конкурсів, фестивалів, телевізійних програм тощо. У їх репертуарі налічували близько 180 пісенних творів різних за жанрами. 

Тернопільська обласна філармонія в період Незалежності

Новим етапом в житті установи стала співпраця з дитячою філармонією. 

Після здобуття Україною Незалежності, Тернопільщиною починає ширитися хоровий рух. Це торкнулося й Тернопільську обласну філармонію, у якій від 1998 року розпочав працювати камерний хор під керівництвом українського педагога та Заслуженого артиста України С. Дунця. Відтоді у філармонії знову активізовується культурне життя. В період з 2010 по 2012 рік, до діяльності хорових колективів філармонії залучалися відомі діячі мистецтв, такі як диригент симфонічного оркестру М. Кріль, керівник дитячої школи-студії “Зоринка” І. Доскоч. У 2011 році новим очільником хорового колективу став український діяч і диригент Б. Іваноньків. 

Comments

.,.,.,.