Іван Пулюй – тернопільський науковець, який винайшов рентгенівські промені

Мало хто знає, що ідея рентгенівських променів належить не однойменному європейському вченому, а тернопільському винахіднику. Іван Пулюй на 14 років раніше сконструював свою першу рентгенівську трубку. Повідомляє «Ternopil-trend».

Історія життя Івана Пулюя

Народився майбутній геній 2 лютого 1845 року в греко-католицькій родині в містечку Гримайлів Гусятинського району на Тернопільщині. Його сім’я була досить заможною, батько Павло Пулюй займав посаду бургомістра в селі Гримайлів.

Початкову освіту Іван Пулюй здобув в рідному селі, згодом перейшов вчитися до Тернопільської класичної гімназії. В навчальному закладі разом з братом він організував таємне українське товариство «Громада». 

Іван Пулюй вирішив поєднати своє життя з релігією, тому поступив в Греко-католицьку духовну семінарію у Відні. В останній рік навчання він почав відвідувати лекції з фізики, математики та астрономії в місцевому університеті. Точні науки настільки захопили хлопця, що він вирішив  не висвячуватися на священника, а присвятити себе науці.

Іван Пулюй поступив на фізичний факультет Віденського університету і згодом отримав посаду науковця у фізичній лабораторії професора фон Лянґа. Саме з цього часу почалася його наукова діяльність. Усе своє життя він присвятив дослідженням та викладанню точних наук в університеті.

Хоча, майже все своє життя винахідник провів закордоном, він завжди залишався патріотом України. Ще в 19 столітті Іван Пулюй написав статті, в яких він розповідав про необхідність здобуття Україною незалежності і намагався будь-яким чином популяризувати «українську тему» в Європі. Активно співпрацював з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким.

Х-промені Івана Пулюя

Одним з головних винаходів уродженця Тернопільщини є «лампа Пулюя», яку він сконструював в 1881 році. Фактично пристрій був праобразом сучасного рентгенівського апарату, оскільки дозволяв побачити всі частини людського тіла.

рентген

Вперше свою лампу вчений випробував на 13-річному хлопчику, який зламав руку. Пристрій дозволив зробити чіткі знімки місця  перелому. Розробку високо оцінили в міжнародному науковому товаристві та нагородили Івана Пулюя срібною медаллю на Міжнародній електротехнічній виставці, що відбулася в Парижі. Деякий час «Лампа Пулюя» навіть була в серійному виробництві, проте згодом через нестачу коштів його припинили.

Проте, в усьому світі вважають, що першовідкривачем Х-променів був європейський вчений Рентген. Зокрема, він опублікував свою працю присвячену науковому відкриттю лише на місяць раніше, ніж Іван Пулюй.

Однак, історія українського вченого з його винаходом вийшла досить прикрою. Хоча, Іван Пулюй і розробив свій пристрій в 1881 році, проте опублікував працю про нього лише 13 лютого 1896 році в збірці «Доповіді Віденської академії наук».

Проте, німецький фізик В. Рентген  25 грудня 1895 року вже розмістив свою статтю «Про новий тип променів». Щоб популяризувати його винахід, були підключені всі сили Німецької імперії, які прославляли національну науку.

Радянська влада довгий час замовчувала досягнення Івана Пулюя і його наукові праці були забутими. Однак, з отриманням Україною незалежності вченому віддали належну шану. На честь Івана Пулюя в Тернополі названо національний технічний університет.

Comments