Ярослав Смеречанський: діяльність українського композитора і створення Заліщицької музичної школи 

На початку ХХ століття розпочалося відродження національної свідомості українців. Розвиток української культури та музичного мистецтва в свою чергу сприяли появі на арені низки митців, цілої генерації композиторів, співаків, диригентів, бандуристів та інших митців, що долучилися до розвитку національного хорового мистецтва. Одним із перших музичних керівників Тернопільщини, що повністю оновив репертуар своїми авторськими творами є Ярослав Васильович Смеречанський. Далі на ternopil-trend.in.ua.

Життєпис Ярослава Смеречинського 

Свого часу творцями та “розбудовниками” українського музичного мистецтва Тернопільщини було чимало культурних і громадських діячів, педагогів і навіть священиків. У ХХ столітті, серед найвідоміших представників виділяється постать композитора і диригента, професійного музиканта-педагога Ярослава Смеречанського. Він був активним подвижником свого часу на ниві української культури. Народився 1909 року в Івано-Франківській області (тогочасній Станіславівщині), у відомому містечку Коломиї. Походив з сім’ї залізничника. 

Ще змалку захоплювався українським мистецтвом, зокрема піснями та музикою. Виявляв неабиякі здібності, був талановитим і обдарованим хлопчиком, тому батьки вирішили віддати його навчатися грі на скрипці. Як митець і музикант Ярослав почав формуватися ще у Заліщицькій учительській семінарії, де навчався з 1923 по 1928 роки. 

Директором Заліщицької учительської семінарії у ті часи був знаменитий український поет, прозаїк, публіцист і літературознавець Осип Маковей. Хлопцю поталанило з ним потоваришувати. У подальшому він часто спілкуватиметься з цим діячем. Опісля семінарії подався студіювати до Львівської консерваторії, яку закінчив лише у 1932 році. Вже тоді Ярослав Смеречанський пише свої перші музичні твори. 

Деякий час керує хором і організовує власні хорові колективи. Та попри це, не полишає композиторську діяльність і продовжує створювати музику. У 1941 році Ярослав Смеречанський повертається на Тернопільщину. Розпочалася Друга Світова війна. Він оселяється у  галицько-подільському містечку Заліщики, що на півдні області, де протікає річка Дністер. Тут займається організацією та створенням хорів. Один із таких хорів, під керівництвом Смеречанського, навіть брав участь у святі, приуроченому до 100-річчя від народження композитора Миколи Лисенка, про це йдеться у “Маестро Наддністрянського краю” О. Тракало. 

Самодіяльний народний хор с. Добрівляни на Республіканському огляді-конкурсі, 1972 рік. Володар золотої медалі. Керівник — Теодор Хмурич. Джерело: фото uk.wikipedia.org

Організовані Смеречанським хори свого часу зайняли призові місця, були відзначені преміями та іншими цінними нагородами в Києві. Відомим був хор зі села Добровляни, що на Івано-Франківщині. Під керівництвом талановитого диригента Ярослава Васильовича, він став одним із найкращих в Україні. Більше ніж півстоліття присвятив себе диригенству. У 1946 році учнівський хор зі Заліщиків зайняв у Києві перше місце. 

У 1959 році керував капелою “Гомін”, а вже через 4 роки отримав почесне звання “Народний самодіяльний хор” за свої заслуги. Ярослав Смеречанський проявив себе як талановитий діяч і диригент, вправний організатор. Він займався педагогічною діяльністю, був досвідченим педагогом. 

Ярослав Смеречанський був зарахований до Національної ліги українських композиторів, громадського професійно-мистецького об’єднання, що було засноване ще в 1992 році. У 2002 році талановитий композитор і диригент помирає у Заліщиках. Та по собі залишає чималу мистецьку спадщину, а музичні твори до сьогодні активно виконують відомі хори та ансамблі України.

Заліщицька музична школа

У 1947 році в Заліщиках зорганізував першу дитячу музичну школу. Це був самостійний музичний заклад, який очолив Ярослав Смеречинський. Та спочатку її відкрили як філіал Чортківської. У музичній школі виховав кілька поколінь музикантів. Вони уславилися не лише на теренах нашої держави, але й за кордоном. 

Джерело: фото з мережі Facebook 

Заліщицька музична школа радо зустрічає у своїх стінах учнів до сьогодні. Тут є класи фортепіано, скрипки, флейти, сопілки, баяна та багато інших. У 1961 році школа вже мала 3 філіали у Товстенському, М. Подільському та Борщівському.  

Музика у житті Ярослава Смеречанського 

Ярослав Смеречанський розпочав спроби на композиторській ниві ще навчаючись у Заліщицькій педагогічній семінарії. Тоді він пише свою першу пісню “Ой сумні поля та люди”. У Львові продовжуються пошуки Смеречанського як композитора. Керуючи хорами він доповнював їх репертуар оригінальними, власники творами. Однак у 40-50-х роках минулого століття, маестро дещо обмежив свій доробок. Він складався лише з аранжування пісень для чоловічого і мішаного складу. 

Очолюючи відомий хор Добровляни, у Смеречанського з’являються його перші авторські доробки. Деякі з власних творів композитора навіть були виконані на великій сцені. 

На створення власної музики маестро надихала українська культура та її яскраві представники. Він звертався до творчості різних поетів, переважно галицьких. Це і Р. Лубківський, Я. Руднєва, П. Голубничий та інші. Ярослав Смеречанський є автором музичних творів не лише для хорів і ансамблів, але й писав твори для скрипки, духових оркестрів. 

Ярослав Смеречанський у 3 ряду. Джерело: фото www.zalishchyky.net

Створив музику до поезій М. Рильського, І. Франка, А. Малишка, О. Маковея, Т. Шевченка тощо. Його творча спадщина об’ємна. З усього доробку виділяються хорові композиції. Вони пройняті народними мотивами та українським мелосом. Це і композиція на відомий “Заповіт” Шевченка, “ Тече вода в синє море”, “Гусарка” тощо. 

Окрім народної музики, він ще й писав духовну. Ярослав Смеречанський є автором Святої Літургії. Вона складала основу церковного репертуару Заліщанщини. Щодо інших духовних творів маестро, то, на жаль, більша частина з них є втраченими і забутими. Радянська влада через власну ідеологію заборонила низку творів Смеречанського. У його творчому доробку знаходимо декілька творів на радянську тематику, це зокрема: “Будівники” та  “Недопустимо війни”. 

Дещо з мистецької спадщини Ярослава Смеречанського було опубліковано у “Збірнику музичних творів на слова М. Шашкевича” 1992 року. Та це не єдина збірка, у якій було опубліковано музичні твори українського композитора.

З ким товаришував український композитор?

Ярослав Смеречанський у мистецькому колі є шанованим композитор і диригент. Він товаришував із багатьма відомими українськими діячами, письменниками і композиторами. Деякі з них навіть навідували сім’ю тут, на Тернопільщині. Ще з своїх студентських років музикант почав товаришувати з українським літературознавцем і письменником, що тоді був директором у Заліщицькій вчительській семінарії Осипом Маковеєм. 

Осип Маковей

Підтримував хороші відносини з внучкою українського композитора Миколи Лисенка – Радою Лисенко. Товаришував з композиторами Г. Верьовкою та А. Кос-Анатольським. Так як Смеречанський був тісно пов’язаний з музичним мистецтвом, то у колі своїх друзів і знайомих знаходимо й виконавців, бандуристів, піаністів тощо. Це і громадські, громадсько-культурні та культурні українські діячі, що свого часу так як і Смеречанський долучилися до модернізації та розвитку мистецтва на теренах рідної землі. 

Рада Лисенко. Джерело: фото www.discogs.com 

Ярослав Смеречанський мав знайомих не лише в Україні, але й у європейський країнах і Америці. Своєю працею зробив неабиякий внесок у розвиток української музичної культури. Сьогодні про знаного українського композитора, диригента і музиканта ХХ століття пам’ятають на Тернопільщині та не забувають сучасники, поціновувачі музичного мистецтва рідної країни. Його твори продовжують звучати на великій українській сцені та захоплювати публіку.

Comments

.,.,.,.