Євген Турула – композитор в українській діаспорі

Плекання музичного мистецтва рідного краю є невтомною, титанічною працею попередників українських митців та їх сучасників. Завдяки їм, ми сьогодні можемо пишатися розмаїттям української музики. На мистецько-творчій ниві свого часу стояв і Євген Турула, священик і композитор з Бережанщини. Далі на ternopil-trend.

Становлення українського митця

Український диригент і композитор, греко-католицький священик Євген Турула народився 4 січня 1882 року в Бережанах, що на Тернопільщині. Він свого часу зробив неабиякий внесок у культурно-мистецьку діяльність рідного краю. Закінчив Львівську духовну семінарію (вищий навчальний заклад УГКЦ). Здобув початкову музичну освіту. Його обов’язковими предметами до вивчення стали диригування та основи музики. Він керував хором семінаристів, що виступали на урочистому святі присвяченому Шевченкові. 

В середній школі у Львівській консерваторії отримав диплом учителя музики та співу.  Після завершення навчання, у 1907 році повернувся на Тернопільщину. У Теребовлянській гімназії деякий час працював катехитом ( вчителем, що викладає катехізис). Організовував чоловічий хор, який супроводжував аж до Єрусалима. Вже тоді розпочалося становлення Євгена Теодоровича як митця і культурного діяча.

Понад усе любив музику. Це стало провідною справою у його житті. У Хоросткові ( сучасного Чортківського району), організовує перші музичні концерти. Турула навіть сам на них виступав, був скрипалем. У Теребовля з 1908 по 1914 роки був диригентом кількох місцевих хорів, одним із яких був хор українського громадської організації і товариства «Просвіта». 

Українські військовополонені табору Фрайштадт, б/д. Сидять зліва направо: перший – М. Чайковський, третій – Є. Турула; стоять – другий зліва С. Антоненко. ЦДАЗУ, ф. 7, оп. 1, спр. 6, арк. 38 Джерело: фото svitua.org

Євген Турула долучився до створення й організації духового оркестру в Теребовлі. До початку Першої Світової війни під час Шевченківського свята, хористи та співаки виконали авторський твір Євгена Турула, його кантату «Честь тобі, Кобзарю». Заспівала її талановита українська оперна співачка та акторка з Чернівців Філомена Лопатинська. Варто відзначити, що вже тоді священик розпочав писати власні музичні твори. Часто сам був їх виконавцем на сцені.

 Окрім цього, виконував сольні твори популярних українських композиторів: Владислава Заремби, Миколи Лисенка, Дениса Січинського та інших. Та дуже скоро Євген Турула був змушений призупинити свою музичну діяльність. Розпочалася Перша Світова війна.

Євген Турула у воєнні роки

У роки Першої Світової війни 32-річного Євгена Турула забрали на війну. Він був мобілізований у австрійське військо. Так, як чоловік був священиком, його призначили військовим капеланом. Ця посада в армії дещо прирівнювалась до заступника командира полку, якому надається особистий озброєний ад‘ютант. 

Військовий священик як і колись, є відповідальним за виховання солдатів, офіцерів, а також їх сімей. У роки Першої Світової війни в їх обов’язки входило богослужіння серед солдатів, військовослужбовців, спостереження і контроль за їх станом, а також відспівування загиблих бійців. Євген Турула працював військовим наставником серед українських бійців. На фронті був і диригентом стрілецького хору.

Джерело: фото www.facebook.com

З 1914 по 1918 роки співпрацював із політичною організацією Союзом Визволення України. Був її співробітником. Перебуваючи на війні не полишав улюбленої справи. У Фрайштадті, в таборі для полонених українських вояків, організовував хори. СВУ відправив Турулу до земляків полегшити їх побут у полоні, проводити просвітницькі і культурно-мистецькі праці. 

Еміграція до Канади 

У повоєнні роки перебував в Німеччині. Навчався у консерваторії на диригентському відділі в Берліні. Перебуваючи за кордоном композитору вдалося зібрати свої музичні твори, упорядкувати їх та видати в одній збірці. Та у Німеччині Євген Турула не залишився. Після завершення консерваторії подався до Канади на запрошення єпископа Никити Будки. Там організовує хор «Канада». Через деякий час Турула вирішує залишити священичий сан і присвятити себе повністю музиці. 

Є. Турула. Фото з дарчим написом С. Антоненку. Фрайштадт, 1916 р. ЦДАЗУ, ф. 7, оп. 1, спр. 6, арк. 35. Джерело: фото svitua.org

Він створює власну музичну школу в місті Вінніпег, у провінції Манітоба Канада. До кінця свого життя працює одночасно педагогом і диригентом у цьому освітньому закладі. У Канаді продовжував створювати музичні твори та п’єси. Усі вони були укладені в безліч збірок. У 1951 році серце українського композитора перестало битися назавжди. Євген Турула помер у віці 69 році в містечку Вінніпег у еміграції. Його до сьогодні вважають одним із найяскравішим представників української діаспори та українських культурних діячів, що перебував за кордоном. 

Спадщина українського композитора

Євген Турула за 69 років свого життя зумів створити та залишити чимало чудових музичних творів, що гідні всенародного визнання. На жаль його постать для українців і надалі залишається невідомою. Близько половини свого життя Турула мешкав у еміграції в Канаді. Саме тут світ побачив його численні збірки. 

У міжвоєнний період плідно працював над нотовилавничою справою. Він видав десятки власних збірників. Співпрацював з видавництвом діаспори «Україна», що видала більшість збірок Євгена Теодоровича. Композитор створив близько чотири десятки п‘єс для скрипки, дванадцять для оркестру та десять для фортепіано. Музичні твори були упорядковані під назвою «Україна». Кілька своїх невеличких збірок митець присвятив видатному українському письменнику Тарасу Шевченку. Тут варто також зауважити, що він брав участь у організації Шевченківських свят і був диригентом на цих концертах. 

У збірках Турула зібрані чи не найкращі твори українських композиторів і культурних діячів. Це і М. Вербицький, І.  Воробкевич, Д. Роздольський, М. Волошин, М. Лисенко, С. Людкевич та багато інших. Євген Турула дбав про репертуар співаків, скрипалів і навіть бандуристів. У кілька своїх збірок помістив ті музичні твори, які б вони могли виконати.

 Ним було видано «Колядки та щедрівки», «Співи і думи», «Танкові пісні», «Українські воєнні пісні» тощо. У «танкових піснях» зібрано найкращі музичні твори для виконання під час різних танців. Усі вони мають жартівливий характер. Варта уваги також збірка нот «Українські маршові пісні». Вона була актуальною у роки боротьби за українську державність в минулому столітті. Пісні, що були зібрані в цьому збірнику укріплювали національних дух, загартовували його. 

У Канаді Євген Турула видав ще декілька збірок. Вони стали останніми. Це «Пісня старого мельника» та «Canada over all». Зібрані твори стали основним нотним джерелом для української діаспори за кордоном, а також іноземців. У 1926 році вийшла збірка «Шкільний співаник». Вона складається з 3-х частин. «Шкільний співаник» перевидали під новою назвою «Жайворонок». 

На сторінках збірок Євгена Турула знаходимо постаті українських митців, що тривалий час заборонялися владою, а через деякий час і взагалі були забутими, та на сьогодні їм вдалося відновити почесне ім’я. Йдеться про Б. Лепкого та В. Почавського. У своїх збірниках на деякі вірші українського письменника Лепкого Турула поклав музику. 

Музика для Євгена Теодоровича була всім. Слідкував за розвитком цього мистецтва, а також сам брав у цьому участь. Він – автор кількох статей на музичну тематику. Це, зокрема: Як наші діти мають навчатися музиці» і «Музика й спів між українцями в Канаді». Український композитор висловив свої думки щодо зацікавлених тем, наводить переконливі аргументи і розповідає про особливість музичного мистецтва. Та зараз, Євген Турула передусім – це композитор і диригент, представник української діаспори із Західної України.

Comments

.,.,.,.