Історія музичної школи №1 імені В. Барвінського в місті Тернопіль розпочалася у 1929 році. Її заснування тісно пов’язане з Львівським Вищим музичним інститутом імені М. Лисенка, а сьогодні – національною музичною академією. Школа стала пересвідченням розквіту українського мистецтва, а передусім музики у Галичині в складних умовах поневолення нашої держави Польщею та Австро-Угорською імперією. Далі на ternopil-trend.
Історія становлення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу
На затишній тернопільській вулиці Камінній, що розкинулася неподалік ставу, у самому центрі міста, стоїть будівля, на перший погляд досить непримітна. Та не помітити її важко. Її яскравий фасад одразу ж привертає увагу, заохочує зацікавитися спорудою та її історією. Це – стара музична школа, названа на честь українського композитора та музичного критика Василя Барвінського. Вона виникла ще у 1929 році.
Попри складні умови поневолення нашого народу та гніт, початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад у Тернополі був пов’язаний з тодішнім розквітом музичного мистецтва на теренах України. Її заснували як філіал від Львівського Вищого музичного інституту Миколи Лисенка, що вже у 20-30-х роках ХХ століття мав сформовану структуру.
Це один із найвідоміших музичних навчальних закладів Галичини. У багатьох українських містах існував ряд філій музичного інституту. Перша виникла у 1913 році в Стрию. У 1930-ому в них навчалося 440 учнів і працювало 555 викладачів, але з кожним роком ці цифри зростали. Після заснування шкіл у Тернополі, Коломиї та Яворові, в 1929 році усі філії перевели на єдиний навчальний план.
Ініціатива створення музичних шкіл з викладанням українською мовою та єдиною програмою належить Станіславові Людкевичу та Василеві Барвінському. У минулому вони директори Львівського Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Саме Барвінський став “патроном” мистецького закладу в Тернополі, що названий на його честь.
З початком Другої Світової війни школа все ще працювала. Діти та викладачі продовжували займатися в тому ж приміщенні. А 19 грудня 1939 року Раднарком УРСР №10 видав постанову “Про організацію театрів, музичних закладів на Тернопільщині” записано: “…організувати українську дитячу семирічну музичну школу для навчання дорослих без відриву від виробництва, надавши їм приміщення філії Музичного інституту ім. М. Лисенка і передавши їм бібліотеку, інструменти та інвентар”.
На сьогодні будинок музичної школи, що на вулиці Камінна 3 в Тернополі є пам’яткою архітектури місцевого значення. У школі діє 7 відділів: народних інструментів, естрадного мистецтва, духових інструментів, ударних інструментів та інші. У стінах навчального закладу вирує активне мистецьке життя. Тут проводять різні пам’ятні події на честь забутих митців Тернопілля та цікаві зустрічі з відомими людьми.
Подружжя Крих в історії музичної школи
До розвитку мистецького закладу доклали зусиль чимало талановитих педагогів і музикантів. Це, наприклад, подружжя Крих. Ірина Любчак-Крих і Юрій Крих в минулому директори школи та її викладачі. Ірина Іванівна викладала в класі фортепіано і теоретичні дисципліни. Разом із своїм чоловіком у 30-х роках провадила активну концертну діяльність. Українська піаністка займалася популяризуванням української музики в Галичині. А за свою здобутки була високо оцінена колишніми директорами Львівського Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка В. Барвінським і С. Людкевичем.
Юрій Крих з 30-х років минулого століття викладав у класі скрипки та теоретичні дисципліни, як і його дружина, в музичних школах Тернополя. Задля удосконалення своєї майстерності відвідав Париж, де навчався у французького скрипаля Жака Тібо. Повернувшись до Тернополя, музикант продовжив викладати в школах і гімназіях міста.
Хто з відомих людей працював у музичній школі?
У музичній школі № 1 імені В. Барвінського в Тернополі працювало чимало талановитих митців-тернополян. Тернополянин Василь Безкоровайний після повернення до Тернополя з ув’язнення, організував філію Львівського Вищого музичного інституту. В історію музичного мистецтва увійшов як композитор, диригент і піаніст.
Український службовець і фінансист Остап Сіяк також свого часу закарбувався в історії музичної школи Тернополя. На жаль, про цей період в його житті відомості не збереглися, однак відомо, що Остап Михайлович був диригентом.
Відомі випускники
Відомими випускниками початкового спеціалізованого мистецького закладу, де здійснили свої перші кроки в музичному мистецтві стали брати Теленки. Ці талановиті музиканти, творчі педагоги, віддані своїй справі, наприкінці ХХ століття творили нову історію музики тут, на Тернопільщині. Після завершення Тернопільської дитячої музичної школи № 1, продовжили своє навчання у Тернопільському музичному училищі ім. С. Крушельницької. Вони не писали власних творів, проте мали чудове хист до аранжування. Звичні для усіх музичні творі з-під іструментів Теленків набували нового звучання.
Василь Дунець – автор і виконавець українських пісень також розпочинав свій мистецький шлях у Тернопільській музичній школі № 1. Навчався у класі з баяну. Завершив навчання з відзнакою у 1962 році. Музикант самотужки освоїв гру на гітарі, а з 1993 року почав займатися пісенною творчістю на професійному рівні. Його пісні пронизані любов’ю до рідної землі та всього українського. У творчому доробку на сьогодні налічується понад 200 пісень на власні вірші та вірші українських поетів.