Династія Анткових у музичному мистецтві рідного краю

В історії розвитку музичного мистецтва Тернопільської області чільне місце посідає родина Анткових із села Острів. Майже ціле століття цей рід невпинно працював над становленням і розвитком музичного середовища рідної країни. Вони служили національному мистецтву і досягли у цьому неабиякий висот. А про яскравих представників Анткових і їх здобутки дізнайтеся у статті на ternopil-trend.in.ua .

Богдан Антків – заслужений артист УРСР 

Брати Богдан і Михайло Анткові є першими представниками у становленні та розвитку музичного мистецтва на теренах Тернопільщини ХХ століття. Їх батько також був пов’язаний із музикою, працював сільським диригентом в Острові. Згодом очолював аматорський хор і театр. Музичної освіти він не мав, всього навчався самотужки. 

Про братів Богдана і Михайла Антових знаходимо не так багато відомостей. Відомо, що старший син, Михайло, отримав перші знання з музичного мистецтва від батька. Не відомо, що саме стало причиною вибору майбутньої професії хлопця. Та Богдан розпочинає студіювати на заочних диригентських курсах у Львові, які завершив у 1936 році. Вже тоді молодий чоловік керує хором у Острові, паралельно очолює духовий оркестр. Сільському хору, під керівництвом Анткова навіть дозволили виступати на різдвяних святах. Це засвідчує про їх високий рівень підготовленості.

Джерело: фото storinkaistorii.blogspot.com

Богдан Антків був шанувальником і активним діячем українського товариства «Просвіта». Але польській владі це не сподобалося. Тому чоловіка відправляють з рідної домівки на Закарпаття. Проживав у Станіславівському воєводстві. Та служити українському національному мистецтву не переставав. 

Богдан Антків займався інсценізацією творів відомих українських письменників на сцені. Його вважають визначним драматургом і українським актором ХХ століття. Ще на початку свого творчого шляху поставив поеми Тараса Шевченка – “Петрусь”, “Сотник” і “Відьма”. Їх виконали аматорські колективи Тернопілля. 

Після встановлення на західноукраїнських землях радянської влади, життя Богдана Анткова змінилося. У роки Другої Світової війни він повертається на Тернопільщину, співає в хоровій капелі при обласній філармонії у Тернополі та знову керує хором у рідному Острові.

Джерело: фото irp.te.ua

Як хормейстер розпочинає працювати у Тернопільському українському драматичному театрі імені Івана Франка ще в 1944 році. Та не судилося йому виступати на великій сцені Тернополя, адже місто було повністю зруйноване внаслідок воєнних дій у роки війни. Богдан Антків із колективом їде до Чорткова, де деякий час працює розміщувався театр. А у 1948 році хормейстер повертається до Тернополя. 

Працює в оновленому Тернопільському академічному обласному українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка. Здійснював постановки вистав і одночасно був їх актором. Був автором музики до деяких з них: “Директор” С. Альошина, “Люди доброї волі” Г. Мдівані, “Буйна голівонька” Б. Мінца та інші. За заслуги в мистецькому і культурному житті УРСР Богдану Анткову було присвоєно звання Заслуженого артиста УРСР. 

На світлині хор села Острів у Львові. 31 липня – 2 серпня 1942 р. У центрі священик с. Острів о. Василь Глуховецький, поруч диригент Богдан Антків. Джерело: фото storinkaistorii.blogspot.com

У 1963 році Богдан Антків переїжджає до Львова. Розпочинає свою мистецьку кар’єру в Львівському академічному театрі ім. Марії Заньковецької. До кінця працює і проживає у місті Лева. Диригує студентським ансамблем «Черемош». Переїзд до Львова Анткова був скандальною подією. Його змушували повернутися назад до Тернопільської області. У Львові Антків розкрив себе як актор. Він став улюбленцем публіки. Займався інсценізацією українських творів і у власних постановках виконував навіть головні ролі. Інсценізував «На зламі ночі», «Несподівану зустріч», «Мотрю», «Край битого шляху» та багато інших творів. Богдан Антків до багатьох постановок створював музичний супровід. 

Зачинатель хормейстерства Михайло Антків

Михайло Антків був молодшим братом Богдана Анткова. Народився у 1923 році в селі Острів, що на Тернопільщині. Та про нього, на відміну від брата Богдана, знаходимо не так багато відомостей. Михайла вважають зачинателем хормейстерської традиція в родині. Змалечку виявив хист до музичного мистецтва. 

Був слухачем дворічних музичних курсів. Навчався у Львівській консерваторії, де здобув вищу музичну освіту. Декілька років працював диригентом сільського хору в Острові. Після завершення навчання у Львівській консерваторії йому запропонували стати художнім керівником і диригентом у Тернопільській хоровій капелі. Та Михайло Антків відмовив і продовжив студіювати у Києві. 

Джерело: фото esu.com.ua

З 1953 року викладав у Львівській консерваторії. Вів клас хорового диригування і сольфеджіо. За свою тривалу педагогічну діяльність виховав не одну плеяду талановитих музикантів. Та не лише педагогом був Михайло Антків. Співпрацював з численними творчими колективами. Очолював ансамбль «Дністер» і львівський чоловічий муніципальний хор «Гомін», що був визнаний найкращим аматорським хором в Україні. До кінця свого життя займався викладацькою діяльністю у Львівській консерваторії та виховувалося майбутнього покоління талановитої української молоді. 

Народний артист України Зиновій-Богдан Антків

Старший син Богдана Анткова Зиновій-Богдан є Народним артистом України, а молодший Юрій – керівником численних хорових львівських колективів.

 Зиновій- Богдан народився 6 квітня 1942 року в Острові, що у Тернопільській області. Музичну освіту здобув у музичному училищі в Тернополі, а згодом поїхав студіювати до Львівської консерваторії, у якій навчався й батько. У 1969 році стає хормейстером Державної заслуженої академічної капели «Думка».

Кадр з фільму «Загін спеціального призначення» (1987 рік). На світлині Зиновій-Богдан Антків

Був художнім керівником і головним диригентом київської державної чоловічої хорової капели ім. Л. Ревуцького. Будучи керівником капели, її репертуар постійно оновлювався і доповнювався. Вони виконували забуті або невідомі українські народні пісні, стрілецькі пісні, щедрівки, колядки тощо.

Джерело: фото parafia.org.ua

Зиновій-Богдан Богданович – творець ансамблю «Боян». З власними колективами здійснював гастролі по всьому світу, зокрема виступав у Англії, Німеччині, Франції та інших європейських країнах. У 1991 році його визнали Народним артистом України. У 1999 році маестро нагородили орденом «За заслуги» 3-го ступеня. 

Юрій Антків- український композитор 

Молодший син Богдана Анткова, Юрій Антків відомий як український композитор і керівник музичних ансамблів. Народився 30 листопада 1944 році в місті Чортків, тоді,  коли його батько працював хормейстером у Тернопільському українському драматичному театрі імені Івана Франка. 

Музиці навчався у музичній школі в Тернополі. Згодом вступив у Тернопільське музичне училище, а опісля поїхав студіювати до Львівського музичного училища. Навчався на фортепіанному факультеті у консерваторії у Львові. Вже тоді розпочав працювати у Черкаському музичному училищі, щоправда, довго там не затримався. У 1971 році стає викладачем Львівського музично-педагогічного училища ім. Ф. Колесси. Попри свою педагогічну діяльність, очолював численні жіночі і мішані хори. 

Джерело: фото irp.te.ua

У 1977 вступив до Одеської консерваторії, де навчався диригуванню. Викладав цю дисципліну в педагогічному коледжі у Львові. Був організатором і керівником хорових колективів. Очолював «Щедрик», капелу «Заграва», «Надія» та інші. 

У 2002 році став одним із організаторів різдвяного фестивалю «Велика коляда». Юрія Анткова запрошували у члени журі в численних пісенних конкурсах, фестивалях тощо. Займався укладанням пісенних українських збірок: «Хорове сольфеджіо», «Їде Святий Миколай», «Купальські пісні» та інші. 

Його серце зупинилося від раптової хвороби у 2014 році. Похований молодший син талановитого маестро Богдана Анткова, Юрій Антків на Личаківському цвинтарі.

Comments

.,.,.,.