Україна стабільно займає лідерські позиції серед країн, що найбільше вирощують волоський горіх. Тенденція вирощування горіхів в нашій країні розвинулась зовсім недавно. А все вирішив попит на продукцію. Українці поступово почали підхоплювати тенденцію до ведення здорового способу життя та зрозуміли поживну цінність горіхів. Саме тоді українські агрономи, підприємці та фірми усвідомили, що це вигідне вкладення, яке може приносити великий прибуток. Щороку світова торгівля горіхами лише збільшує свої масштаби, а Україна бере в цьому активну участь, пише сайт ternopil-trend.in.ua. Не останнє місце в горіховому бізнесі серед українських областей займає і Тернопільщина. Та що так манить тернопільських агрономів до цієї справи?
Переваги та недоліки горіхового бізнесу
Перше, що і змусило українців задуматись про вирощування горіхів, – це великий попит на цей продукт та гарна можливість заробити. Українські горіхи йдуть у величезних кількостях на експорт та вдало збуваються на внутрішньому ринку. Попри стрімке занурення українських аграріїв в цей бізнес, перенасичення на ринку немає. Підприємці лише починають досліджувати цю галузь. Першою можливістю для них є вирощування горіхів на експорт. Проте великий попит на горіхи спостерігається і всередині країни. Надзвичайно популярною стала тенденція споживання горіхів, які є корисним та поживним продуктом. Все більше підприємств зацікавлені у виготовленні горіхової продукції, а це сприяє створенню додаткових можливостей для збуту товару фермерам, які вирощують горіхи. Стрічка соцмереж заповнена магазинами, які продають мікс горіхів, горіхи в меді, горіхові пасти та ще велике різноманіття подібних продуктів. Це лише свідчить про тенденцію до споживання корисних продуктів, важливе місце серед яких посідає горіх.
Ще однією перевагою вирощування горіхів є невибагливість цієї рослини. Для людей, які давно працюють у садівництві, – це вигідний бізнес, який не потребує особливих умов вирощування. Так, найпопулярніший – волоський горіх потребує сонячного світла та достатньо простору для росту. А вже якщо всі умови виконані та горіх належно доглянутий, то тоді слід чекати багатого врожаю. Ну а бонусом для досвідчених фермерів стане те, що горіхи є гарними сусідами. Ті, хто вирощують декілька культур, сміливо можуть поміж горіховими рядами садити й інші рослини.
Ну і, звичайно ж, горіхи – це бізнес на перспективу. Щоб отримати прибуток з горіхових плодів, потрібно запастися терпінням, яке потім принесе неабиякі дивіденди. А перевагою цього є те, що, попрацювавши один раз, можна збирати плоди своєї праці протягом багатьох років. До того ж цей бізнес однозначно може перейти у спадок дітям та онукам. Ось так українські агрономи дійшли до європейської культури веденням справ і ми вже можемо спостерігати за розвитком не одного сімейного бізнесу.
Попри очевидні переваги, будь-яка праця має і свої недоліки. Так, вам доведеться довго чекати на перші плоди свого бізнесу, закупівельний матеріал потребує великих затрат, а щоб вивести цю справу на високий рівень, вам доведеться найняти працівників, які б доглядали за горіховим садом.
Тернопільщина має багатий досвід вирощування горіхових садів, за які взялися люди з різних громад. Кожен знаходив у цьому починанні щось своє, проте є й багато спільного.
Інвестиція для нащадків
Привабила перспектива розвитку сімейного бізнесу родину Піговських з Драганівки. Вирощування садів вже давно стало родинною справою, але горіхи – це новинка для сімейного саду. Піговські все робили, спираючись на власний досвід та інтуїцію, тому їхня історія – про помилки та перемоги, які привели до успіху.
Садівники виділили для саду один гектар своїх земель та вирішили вирощувати горіхи місцевих сортів, які точно дадуть плоди. Підхід був професійний, бо Дмитро та його батько вже багато років займаються садівництвом. Все досліджували на власному досвіді. Так, горіхи сім’я вирощує, саджаючи самі плоди, які мають бути цілими та без пошкоджень. Вільне місце між саджанцями використовується для картоплі, малин та інших культур, які також вирощують Піговські. За словами Дмитра, горіхи потребують ретельного догляду перших 3-4 роки, а потім природа все бере у свої руки. Саме ці знання і допомогли посадити горіховий сад. Проте не обійшлось і без факапів. Так, садівники вже в процесі дізнались, що між саджанцями горіхів потрібно робити більше місця, бо, виростаючи, дерева блокують доступ до сонця один одному.
Вирощування горіхів – це не лише догляд за садом, але й техніка збору плодів. І тут важливо все: розмір горіхів, смак, їх вигляд. На експорт йдуть лише найкращі плоди, тому потрібно слідкувати, щоб горіхи не були пересушені чи недосушені, добре лущились та мали відповідний колір.
Проте найголовніше, що пропагує сім’я Піговських, – це довговічність цього починання. Горіховий сад – це велика інвестиція у майбутнє для багатьох поколінь.
Знищений стартап
Надихнулись ідеєю горіхового бізнесу й Олена та Яків Рейд, які проживають в селі Борщівка. Подружжя захопилось досвідом інших мешканців Тернопільщини, які займались горіховим садом, та вирішило розпочати свій стартап. Саме можливість перетворити вирощування горіхів у повноцінний бізнес, розвинути громаду та надати робочі місця всім охочим і спонукали сім’ю взятися за цю справу.
Як доводить подружжя Рейдів, горіховий сад – це гарна ідея для стартапу. Відгукнувшись на запит влади розвивати громаду, садівники засадили присадибну ділянку волоським горіхом. В перспективі – це мав бути великий сад біля дому та ще на інших ділянках землі. Величезна територія потребувала б постійного догляду, яким би займались найняті працівники. Проте всі плани зруйнувались, коли сім’я не отримала дозволу на землю. Подружжя спершу добивалось позитивного рішення в однієї влади, а коли прийшли інші керівники, то і в них, адже жителів постійно заохочували до розвитку місцевого бізнесу. Зусилля Якова і Олени були марними, а на сад чекало знищення.
Сад волоських горіхів ріс довгих 8 років, а на 9 рік мав дати плоди, проте пересадити вдалось лише деякі саджанці. Інші дерева садівники віддали всім охочим, а решту зрізали.
Сім’я також мала надію повернути в рідну домівку своїх дітей, створивши для них стабільні можливості для роботи та заробітку. Проте не весь досвід є позитивним, а це починання знищили керівники громади.
Психологічна розрада
Хто б міг подумати, але вирощування горіхів може бути ще й розрадою для душі. Взялись це доводити тимчасово переміщені люди, які поселились в Маріїнському духовному центрі УГКЦ, що в Зарваниці. Переселенці висадили цілий горіховий сад на території центру. Тепер там ростуть горіхові саджанці двох сортів: “Ідел” та “Пекан”. Всього в саду 16 саджанців волоського горіха, які стали частиною горіхового буму на Тернопільщині. Ну а садівники-початківці досягли декілька цілей. По-перше, це була своєрідна терапія від негативних думок та тривог. По-друге, всі учасники долучились до Всеукраїнської акції “Посади дерево миру”. Ну і останнє – це довговічність такого творіння, адже через багато років на місці саду будуть красуватись безліч дерев, що стануть згадкою для кожного, хто долучився. А обрали горіх невипадково, адже цей плід надзвичайно популярний, а ще невибагливий.
Тернопільщина активно займається таким трендовим горіховим стартапом. Особливо цінно те, що горіхові сади – в руках місцевих садівників, сімей та людей, які дорожать цією справою та плідно працюють на благо своїх громад.
