Ян Францішек Адамський: історія польського актора театру і кіно з Бучача 

Однією з яскравих постатей Кракова є зірка польської фільмографії та театру Ян Францішек Адамський. Свою першу помітну роль зіграв у театральній виставі режисера Мечислава Котлярчика “Гімн”, після чого став частіше з’являтися на великій сцені, а згодом  дебютував у першому фільмі в ролі робітника “Втрачені почуття”. Більше про актора театра і кіно розповість Тернопіль Тренд

Ян Адамський: короткі відомості про актора 

Актор польського театру і кіно Ян Францішек Адамський народився 8 жовтня 1923 року в Бучачі, Бучацького повіту, Тарнопольського воєводства, тодішньої Польської Республіки. Його мати – Людмила Туркутівна, походила з українського села Жнибороди, Чортківського району. Працювала інженером-аграрником. А от про батька відомостей не знаходимо. 

Навчався у Кракові в Ягеллонському університеті на юриста, а згодом закінчив драматичну студію Іва Ґалля. Ще під час навчання дебютував на великій театральній сцені в Польщі. Вперше про себе як актора заявив 9 листопада 1945 року. Тоді працював у театрі рапсодій, а через рік склав заочний акторський іспит в навчальній студії. З 1954 по 1957 роки виступав у театрі імені В. Семашкової в Жешуві. У 1957 році повернувся до Кракова, де й проживав до кінця свого життя. 

Театр ім. В. Семашкової в Жешуві. Джерело: фото kulturapodkarpacka.p 

До 1997 року був актором театру імені Ю. Словацького, що знаходиться на площі Святого духа в Старому місті. З 1955 року був членом Асоціації митців польської сцени. Усі її діячі стояли біля відродження суверенної Польщі та приймали в цьому процесі активну участь. За свої заслуги перед країною й в мистецькому житті Яна Адамського нагородили Лицарським хрестом Ордена Відродження Польщі. Двічі отримував відзнаку Заслуженого діяча культури, а у 1983 році був нагороджений золотою відзнакою за заслуги перед Краковом. 

Театр ім. Ю. Словацького. Джерело: фото uainkrakow.pl

У 1953 році одружився з польською поетесою і авторкою творів для дітей і юнаків Анною Свірщинською. У подружжя з’явилася донька Людмила, проте їх шлюб тривав недовго, в 1969 році Анна і Ян розлучилися. У біографічних відомостях польського актора знаходимо інформацію про те, що він мав стосунки з письменницею Галиною Посвятовською, проте, якими насправді були їх стосунки достеменно невідомо. 

26 липня 2010 року заслужений діяч Кракова та шанований польський актор театру і кіно помирає. Про його смерть сповістила актриса Марія Пшибильська, яка довгий час працювала з ним. На похоронах вона цитувала уривок з поеми Словацького “Король-привид”, який разом із Яном Адамським декламувала на театральній сцені. Похований на одному з найстаріших і найвідоміших некрополів Кракова – Раковицькому цвинтарі.  

Письменницька діяльність 

За все своє життя зіграв у більш ніж 40 різноманітних спектаклях в польських театрах. У фільмографії налічують 14 ролей в кіно. Та не лише у акторстві відзначився Ян Францішек Адамський. Він цікавився літературою та навіть пробувався в письменництві. Його перу належать 3 книги. У 1946 році з’явився вірш “До Матері Божої в’язничної”, що урочисто проголосили в травні 1993 року у Вронках і Равічах на з’їзді політичних в’язнів. 

Ця поезія виникла не випадково, поштовхом до її написання стали почуті молитви з в’язниці, неподалік якої мешкав актор. Відомою працею Адамського є книга спогадів “Відвідини”, що вийшла в 1975 році. У ній автор описує своє життя в Україні, зокрема на батьківщині матері, в селі Жнибороди. Книга має автобіографічні мотиви. Буде цікавою передусім шанувальникам творчості польського актора Яна Францішека. Останню книгу – “Batiar”, світ побачив у 1993 році. 

Театр у житті актора 

Ян Францішек Адамський зіграв більш ніж у 40 спектаклях. В основному, його діяльність тісно пов’язана з краківськими драматичними театрами, де виступав до кінця життя. Вперше на сцені з’явився у 1945 році у виставі “Гімн”, а згодом – у “Казці”. У 1948 році зіграв у виставі епічної поеми польського письменника Адама Міцкевича “Пан Тадеуш”, а через рік у спектаклі “Беньовський” Юліуша Словацького режисера М. Котлярчика. У ролі Бласія з’явився в “Не грайся з коханням”  Альфреда де Муссе, постановки М. Броневської. 

Ян Францішек Адамський 

У постановці “Гамлета” 1958 року Адамський зіграв Франціска, того ж року дебютував у “Як важливо бути серйозним”. Найкращі ролі Яна Францішека в 1959 році: Туман (“Tuman”) комедії “Марні зусилля кохання”, Перехожий (“Bulke”) із “Капітана з Копеніку”. Двічі грав у виставі “Веселе” Станіслава Виспянського, вперше у 1963 році в ролі Гетьмана, вдруге – через 10 років зображав дідуся. 

Брав участь у виставах: “Вогнем і мечем”, “Ревізор”, “Перший  день волі”, “Візит старенької пані”, “Мертві душі”, “Сніданок у Тіфанні” тощо. 

Ян Францішек Адамський у польському кіномистецтві 

З 1957 по 1997 рік Ян Францішек Адамський зіграв у 14 польських фільмах. Вперше з’явився в епізодичній ролі робітника, що привів до школи Адама у психологічній стрічці Єжи Зажицького “Втрачені почуття”. У 1963 році польський актор театру перевтілився у священника, пароха Леона Маковського для фільму “Два ребра Адама” Януша Монгерштерна. У кінострічці розгорнулося протистояння нової соціалістичної доби з традиційною мораллю та з консервативним способом життя. Це звичайна сатира на прикладі невеличкого містечка, де всі все знають один про одного. Через рік Адамський з’явився в “Кінці нашого світу” Ванди Якубовської. Військовий фільм заснований на однойменному автобіографічному романі Тадеуша Голуя, і представляє повсякденне життя концтабору Аушвіц-Біркенау очима одного з вцілілих в’язнів.  Ян Францішек зіграв роль в’язня Освенцима.

Кадр з фільму “Втрачені почуття”, у якому знімався Я. Адамський. Джерело: фото akademiapolskiegofilmu.pl

З 1976 по 1977 рік у Польщі виходив серіал “Польські дороги”, що розповідав про долю поляків у роки Другої Світової війни. Автором сценарію став Єжи Яніцький, а режисером – Януш Моргенштерн. З самого початку серіал отримав чимало схвальних відгуків і став одним із найпопулярніших в Польщі. На зйомки запросили актора Яна Адамського в ролі отця Пичника, пароха в Овчарах. У історичному фільмі “В білий день” 80-го року, зіграв суддю на процесі “Кораб”. 

Кадр з фільму “В білий день”, у якому знімався Я. Адамський

“Близько, все ближче” – польський історико-моральний серіал з’явився на екранах телевізорів у 1983 році. Його режисером є Збігнєв Хмелевський. Стрічка розповідає історію польської родини Верхньої Сілезії у роки великих суспільних і політичних подій на теренах Польщі. Ян Адамський зіграв у ньому епізодичну роль фармацевта. У 1987 з’явився в міні-серіалі Яцека Бутримовіча “Смітникар”. В основу цієї стрічки лягли спогади Теодора Невядомського, який працював під час окупації на Заводі міського очищення. 

Кадр з фільму “Смітникар”, у якому знімався Я. Адамський

У польському фільмі “Сходами вгору, сходами вниз” 1988 року грав Сільбермана. Розповідається історія студента, що полишає університет і переїжджає до Закопаного у надії стати учнем знаменитого художника, проте митець не бажає зробити його своїм підмайстром. У “Скляному домі” актор театру постає перед глядачами в образі Львов’яка (“Lwowiak”). Фільм 1989 року розповідає про жінку, що отримала омріяне житло в старій кам’яниці, однак одного разу після повернення додому вона побачила, що кам’яниця зникла і її мета – відшукати дім. Останній фільм, у якому зіграв Адамський – “Слава і хвала” 1997 року. 

Кадр з фільму “Сходами вгору, сходами вниз”, у якому знімався Я. Адамський

Аналізуючи його діяльність у кіномистецтві, варто зазначити, що головних ролей Ян Францішек Адамський ніколи не мав. Це були зазвичай епізодичні або другорядні персонажі. Тим не менш, він зумів закарбуватися у театральному мистецтві, де зіграв у понад 40-ка виставах. Перелічені кінострічки без Адамського теж годі й уявити. Його герої – різнобічні, веселі, сумні, серйозні, кумедні й дещо трагічні. 

Comments

.,.,.,.