Уже понад півсторіччя Тадеуш Ломницький вважається одним із найбільш видатних акторів польського театру та кіно ХХ сторіччя. Досягти такого статусу вельми не просто, але йому вдалося це після виконання головної ролі у п’єсі “Кордиан” Юліуша Словацького. Кінематографічна сторінка та особиста історія актора з Підгайців заслуговують не меншу увагу, ніж його театральна діяльність.
Упродовж 46 років створив низку видатних образів як у кіно, так і театрі, став утіленням різни стилів у працях Є. Гофмана та А. Вайди, зокрема запам’ятався як Міхал Володийовського в історичному фільмі 1968 року “Пан Володийовський”. Більше розкаже Тернопіль Тренд.
Тадеуш Ломницький: переїзд та життя у Польщі
Відомий актор театру і кіно, театральний режисер Тадеуш Ломницький народився 18 липня 1927 року в Підгайцях, Тарнопольського воєводства у Польській республіці. Його мати працювала вчителем, а батько був поштовим службовцем. Рано покинув рідні землі та переїхав до Польщі. Спочатку навчався у Дембиці, в школі торгової справи, а згодом переселився до Кракова. До початку Другої світової війни працював на залізниці. Захоплювався музикою, зокрема навчався грі на скрипці.
Становлення Тадеуша Ломницького у театральному мистецтві розпочалося по завершенню війни та після звільнення Польщі від німців. У той неспокійний час, коли вирішувалася доля країни, змушений був покинути свої звичні справи й стати до лав Армії Крайової. Перебував у підпіллі Союзу польського харцерства в період німецько-радянської окупації “Сірі Шеренги”.
Становлення Ломницького як актора театру
Після завершення війни та звільнення Польщі від німецьких військ, у житті Тадеуша Ломницького розпочався новий період. Його давньою мрією була акторська кар’єра, і він вирішує спробувати себе в зовсім новому напрямі, покинувши нудну роботу в поліції. У 1945 році з успіхом складає іспит в акторській школі Старого театру, найпрестижнішому на той час мистецькому освітньому закладі.
Невдовзі Ломницький дебютує на великій театральній сцені. Зіграв епізодичну роль Пастора в “Ідеальному чоловіку”. Остаточно оселяється у столиці, розпочинає працювати у складі театральної трупи найкращого Сучасного театру. У 1956-1957 роках з’являється в Національному театрі у Варшаві. Виступав також на сценах Кракова і Катовіце.
Найбільшу популярність театральному актору принесла головна роль у п’єсі “Кордиан” Юліуша Словацького, як і сама вистава, що була досить відомою на теренах Польщі. У 1951 році вступив до Театральної академії ім. А. Зельверовича на режисерський факультет, але режисером так і не став.
Тадеуш Ломницький продовжив грати у Старому театрі. Виконував головні ролі у постановках: “Довічне ув’язнення”, “Влада темряви”, “Іфігенії в Тавриді”, “Граємо Стріндберга” та інших. Усі вони були досить успішними. Про молодого актора починають говорити в мистецькому середовищі, його впізнають на сцені, а талант майстерності перевтілення викликає заздрість у багатьох. Тадеуш Ломницький стає об’єктом для наслідування.
Фільмографія: зйомки у кіно “Пан Володийовський”, “Потоп” та “Eroica”
Кіно у житті Тадеуша Ломницького посідало не менш важливе місце, аніж театр, щоправда, у театральному мистецтві був задіяний до кінця життя, на відміну від кіноіндустрії. Актор українського походження з’явився у декількох стрічках, найвідоміша – “Пан Володийовський” режисера Є. Гофмана, 1968 року. Зіграв головну роль Міхала Володийовського. Фільм розповідає про долю пана Володийовського, який після смерті нареченої хотів залишити військову службу й стати монахом.
В основу лягла остання частина трилогії “Вогнем і мечем”, “Потоп” та “Пан Володийовський”. Тадеуш Ломницький у головній ролі зіграв разом з Даніелем Ольбрихським, Мечиславом Павліковським, Барбарою Брильською, Магдаленою Завадською та Яном Новицьким.
Фільм “Пан Володийовський” дублювали російською мовою, так як мовою оригіналу є польська, і випустили в прокат у СРСР, скоротивши плівку. На польському телебаченні кінострічку екранізували у вигляді серіалу.
У 1974 році актор театру з’явився у другій частині трилогії режисера Є. Гофмана “Потоп”. Він отримав номінацію “Оскар” як “Найкращий фільм іноземною мовою”. Тадеуш Ломницький знову постає перед глядачами у образі Міхала Володийовського.
Друга частина розповідає про період польсько-шведської війни та долю молодого хорунжого Анджея Кмітиця, якого зіграв Даніель Ольбрихський. У художній кінокартині були задіяні: Казімєж Віхняж, Лешек Телешиньский, Станіслав Михальський, Кшиштоф Ковалевський, Малгожата Браунек та інші.
На початку своєї кар’єри у кіно Тадеуш Ломницький знявся в стрічці польського кінорежисера та сценариста Анджея Вайди “Покоління” 1954 року. Ця кінокартина є не лише першою дебютною молодого актора, але й знаковою у доробку режисера. У 1960 році з’явився у черговому фільмі Вайди “Невинні Чародії”.
Одними з ранніх робіт є “Eroica” та “База мертвих”. “Eroica” – кінокартина 1958 року, критика двох аспектів польського характеру. Змальовує кур’єрів у роки війни, що перетинають Татри, де Тадеуш Ломницький зіграв лейтенанта Завістовського. На польському телебаченні її побачили у 1972 році.
Лейтенант Завістовський у другій частині фільму, перебуваючи в таборі для військовополонених, солдат вирішує втекти, хоча в його успіх не вірить ніхто з в’язнів. Невдовзі він стає легендою, адже йому таки вдалося покинути табір, і це вселяє надію в інших. Проте наприкінці виявляється, що лейтенант переховувався на горищі одного з бараків.
Кіно не було основним у житті Тадеуша Ломницький. У 1970 році обійняв посаду ректора у Вищій театральній школі. Актор користувався довірою влади, завдяки чому отримав можливість створити свій власний театр. У Вищій театральній школі, будучи ректором, сприяв повному оновленню навчання. Робив усе для того, щоб випускники його альма-матері відповідали вимогам тогочасної кінематографії. Його вважають одним із найкращих реформаторів акторської освіти в Польщі.
Театр на Волі ім. Тадеуша Ломницького
За ініціативою Тадеуша Ломницького, у 1976 році відкривається новий Театр на Волі у Варшаві. Талановитий польський мистецький діяч не лише очолив його, але й став першим художнім керівником. Відкриття цього закладу в певній мірі не могло відбутися без влади і її довіри до митця. За рік до створення Театру на Волі Ломницький став членом ЦК на XVII з’їзді Польської об’єднаної робітничої партії. Він був активним її членом деякий час. Проте з 1981 року популярність актора почала стрімко падати. Йому довірили створити партійний театр, але він цього так і не виконав. Діяч хоч і не публічно, проте висловлювався проти введення воєнного стану, а при його введені здав свій партійний білет. Репутація була втрачена.
Його Театр Волі був творчою площадкою, де ставилося багато вистав, а деякі навіть вважають цінними у мистецько-театральному житті. Та невдовзі тут розпочалися проблеми. Театр розпочав бойкотувати проти Ломницького. Найбільш скандально відомою постановкою стала драма “В розхід” Тадеуша Ружевича.
Вона викликала протести, невдоволення через пропаганду проти Армії Крайової, про що зазначила Грохівська у “Gazeta Wyborcza”. Художнього керівника навіть просили забрати її з репертуару. Невдовзі Тадеуш Ломницький покидає свій театр. І причина не лише в політичних і суспільних подіях, але й в ворожому настрої, бойкотах зі сторони акторського складу.
Останні роки життя
У 80-90-ті вже не належав до жодного театру. Надалі виступав на сценах, але вже у якості запрошеного актора. Ключовим фактором, що вплинув на його діяльність, стало погіршення самопочуття.
Тадеушу Ломницькому випала можливість зіграти головну роль в трагедії “Король Лір” Шекспіра. Про це митець мріяв чи не все своє акторське життя. Та постати перед глядачами у образі короля Англії Ліра йому так і не судилося. Під час репетиції 22 лютого 1992 року, талановитий актор отримав серцевий напад і помер на театральній сцені.