Історія першої акторки західноукраїнського кіно Марії-Надії Сафіян

Марія-Надія Сафіян є першою кіноакторкою західноукраїнського кіно. Відома завдяки українській повнометражній стрічці 30-х років ХХ століття “До добра і краси”, знятої за сценарієм Романа Купчинського і Василя Софронова. Більше про акторку розповість Тернопіль Тренд

Історія Марії-Надії Сафіян 

16 листопада 2014 року, перебуваючи в еміграції у Нью-Йорку, США померла видатна українська акторка першого західноукраїнського кіно Марія-Надія Сафіян. За життя прославилася як перша акторка Галичини фільму “До добра і краси”. Марія Степанівна була уродженкою невеличкого містечка Копичинці, Чортківського району. Навчалася у місцевій “Рідній школі” та учительській семінарії у місті Лева. Брала активну участь у громадському та культурному житті рідного краю, зокрема перебувала в культурно-освітянській громадській організації “Просвіта” та найбільшій жіночій організації Галичини “Союзі українок”. 

Джерело: фото vilne.org.ua 

У 21 рік дебютувала в кіно, щоправда, за життя знялася лише в одній стрічці. Та ще й якій! За це в історію увійшла як “перша акторка західноукраїнського кіно”. Повнометражний фільм з’явився у Львові у 1938 році. Над ним працювали сценаристи Роман Купчинський, що прославився насамперед як поет, та письменник Василь Левицький. У кіномистецтві молоді режисери, оператор і непрофесійні актори мало розумілися. Та це не завадило їм створити справжній шедевр тодішнього українського кінематографа. 

Погодні умови теж були не найкращими й не відповідали режисерському задуму. Ідея передбачала показ 4 пір року. Це виявилося складно реалізувати, але бажання створити шедевр кіно допоміг подолати труднощі. Забігаючи наперед зазначимо, що “До добра і краси” крутили по західноукраїнських містечках і селах, де були кооперативи. А для когось ця стрічка взагалі стала першою, яку вдалося побачити на власні очі. 

Конверт зі спецпогашенням із серії “Кіномитці Тернопільщини”. Джерело: фото wikipedia.org

З Марією-Надією у головних ролях знімався соліст Львівського оперного театру Андрій Поліщук. Більшість акторського складу складали звичайні місцеві селяни. Вони охоче погоджувалися попрацювати над зовсім новим для них проєктом. За один день актори отримували невеликий гонорар – усього 5 злотих. Мешкала знімальна група разом з ключовим акторським складом у батьківській хаті оператора і режисера. 

“До добра і краси” – перший західноукраїнський повнометражний фільм

Для режисера Юліана Дороша робота над “До добра і краси” стала третім  важливим проєктом у фільмографії. Після цієї стрічки працював ще над кількома українськими кінострічками. Зйомки першого повнометражного художнього фільму проходили в Копичинцях, де проживала акторка Марія-Надія й у селі Семенівка на Городенківщині (Івано-Франківська область). Спонсорами стала торговельна централя для української кооперації Галичини “Центросоюз” та львівське “Товариство українських кооператорів”. 

Сценарист Роман Купчинський. Джерело: фото wikipedia.org

Сам фільм мав стати рекламою української галицької продукції. Його замовником була установа організаційно-ідейного об’єднання західноукраїнської кооперації Галичини “Ревізійний союз українських кооперативів”.   За сюжетом хлопець б’ється на ринку, де його побитого батярами забирає до себе справник. Дочка справника доглядає за пораненим, і дуже скоро закохує у себе молодика. 

Режисер “До добра і краси” Юліан Дорош. Джерело: фото wikipedia.org

Роль доньки у цьому фільмі виконала саме Марія-Надія Сафіян. Дівчина не відповідає взаємністю, адже хлопець нічого не тямить в кооперації. У кінці фільму завдяки доньці справника він стає освіченим. Пара одружується. Сюжет розгортається на тлі мальовничої природи Тернопілля та Івано-Франківщини. Цікаво зображені у ньому українські та покутські традиції – весілля, старі пісні, ігри й забави. 

Сценарист Василь Софронів. Джерело: фото esu.com.ua

Андрій Поліщук перебував у найскладніших умовах з-поміж усіх акторів. За сценарієм, в одній сорочці йому потрібно було лежати на землі в мороз і заметіль. І це лише для того, щоб зняти чудовий кадр. На західноукраїнських землях “До добра і краси” стала популярною стрічкою в Галичині, яка, на жаль, до наших днів не збереглася. 

Марія Сафіян в еміграції 

У 1944 році Марія-Надія Сафіян емігрувала до Австрії. Ймовірно це було пов’язано з німецькою окупацією міста та наступом більшовиків. Через 6 років акторка кіно емігрувала до США з маленькою донькою Ларисою на руках. Її чоловік перебував у проводі націоналістів. Син Аскольд народився вже в Америці. Щоб забезпечити дітям щасливе майбутнє, Марія-Надія була змушена важко працювати.  

Останній кадр з фільму “До добра і краси”. Джерело: фото retrorivne.com.ua

Навіть перебуваючи за тисячі кілометрів від рідної домівки, вона не переставала підтримувати зв’язок з рідним містечком та країною. У  Головній управі Об’єднання жінок оборони чотирьох свобід України понад 20 років обіймала посаду секретаря. Її діти, попри те, що народилися і виросли за кордоном, увібрали в себе любов до етнічної батьківщини та народу. Аскольд з 1998 по 2008 роки був президентом Світового конгресу українців, однак свою роботу над об’єднанням світового українства розпочав ще замолоду. За діяльність нагороджений орденом України “За заслуги” ІІ ступеня. 

Допомога українцям та візит до Копичинців

Громадська діячка добровільно допомагала українським пенсіонерам з Америки ліками, одягом та речами першої необхідності. Все це відправляла кораблем до одеського порту. Дуже турбувалась долею Батьківщини з початком війни на Сході, а в одному зі своїх інтерв’ю, зізналася, що слідкувала за подіями. Не раз приїжджала до України, зокрема відвідувала рідні Копиченці. 

Comments

.,.,.,.