Ця красива блондинка свого часу підкорила не одне чоловіче серце. У 21 рік проклала зірковий шлях до шоу-бізнесу, а в історію польського кіномистецтва увійшла як драматична акторка кіно. То ж як розгорталася історія знаменитої Ірини Кицюк з Почаєва? Тернопіль Тренд розповість про це.
Ірина Кицюк: таємниці походження та переїзд до Варшави
Ірина Аполлінаріївна Кицюк у Польщі більш відома як Ірена Карел – актриса театру і кіно ХХ століття. Є уродженкою Почаєва, Кременецького району, Тернопільської області. Про це зазначено у “Тернопільському енциклопедичному словнику” за редакцією Г. Яворського, хоча і багато джерел вказують, нібито зірка походить зі Львова. У досить ранньому віці переїхала до столиці Польщі – Варшави, щоб завоювати серця глядачів і розпочати успішну кар’єру в кіноіндустрії.
У 1964 році здобула освіту в Державній вищій театральній школі, а віднині – театральній академії ім. А. Зельверовича. Швидко опинилася в Театрі Комедії, згодом – на екрані телевізорів. Протягом 15 років систематично з’являлася на театральній сцені, зокрема “Дудек” у Варшаві.
Дебют у кіно молодої акторки
Ірена Карел обожнювала кіномистецтво. Дуже швидко з’явилася на екранах телевізорів і одразу ж здобула прихильність, особливо серед чоловічої аудиторії. Її зовнішністю та харизмою захоплювалися тисячі, і справді вважали її найкрасивішою акторкою польського кіно. Порівнювали навіть з французькою кінозіркою і моделлю Бріджіт Бардо.
У фільмі “Закоханий пінгвін” 1964 року зіграла роль монахині. Незначна роль дала можливість проявити себе і отримати визнання серед режисерів. Так відкрився шлях у світ кіно і слави. Ірена Карел отримувала чимало пропозицій щодо ролей, але більшість з них акторці не подобалися, бо це були зазвичай персонажі другого плану, або ж з демонстрацією тіла. Однак більшість ролей були саме такими. Карел захоплювалися чоловіки. Вона з’явилася на листівках і плакатах, які охоче купували. З нею мріяли пов’язати своє життя відомі кіноактори та режисери, але серце Ірени належало лише одному, молодому кінематографісту.
Саме під час зйомок однієї з кінострічок у 1970 році зустріла своє справжнє кохання. Ним виявився авторитетний кінематографіст Зигмунт Самосюк, з яким й одружилася Ірена. Їх шлюб тривав всього лише 9 років. Чоловік мав проблеми з алкоголем, але Ірена була переконана, що допоможе йому подолати залежність. На жаль, хвороба виявилася сильнішою. Передчасна смерть чоловіка змусила Карел зникнути зі світського життя на деякий час. У рік смерті Зигмунта Самосюка акторка перебувала у США, вона відчувала почуття провини за те, що не була поряд з коханим в останні хвилини його життя.
Через смерть чоловіка Ірена Карел не могла довго оговтатися. Це неабияк і позначилося на її кар’єрі, що стрімко розвивалася. З тих пір вона й далі рідко з’являлась на екранах. З 2000-х знялася у малій серії кінокартин: “Квартиранти”, “Успіх”, “Байланд”, “Пристань”, “Ружа”. У 2013 році з’явився останній фільм, де зіграла Карел – “Танок смерті. Сцени з Варшавського повстання”. Акторці 79 років, у серпні 2023 року виповнюється 80, але вона продовжує виглядати вишукано і стильно.
У яких фільмах знімалася Ірена Карел?
У 1964 році Ірена Карел вперше дебютувала у фільмі “Закоханий пінгвін” виробництва “Zespol Filmowy “Kamera”. Акторка зіграла незначну роль монахині Ноелі, але це дало їй шанс продовжити розвиватися у кіномистецтві. Українку помічають провідні режисери та пропонують їй кращі ролі у фільмах.
З’явилася в “Конюшня на Сальваторе” як Ірена, подруга “Руді”, “Париж-Варшава без візи”, “Коли кохання було злочином”, “Ставка більша за життя”, “Новий”, “Пригоди в космосі” (Жуана) , “Листопадній день”, “Виклик”, “Час за часом”, “Loghat El Hob”, “Дульські”, “Кохай або покинь” тощо. І це лише у період з 60 по 70-ті роки ХХ століття. Насправді кінострічок ще більше, проте не у всіх Карел виступає в головних ролях. Це зазвичай епізодичні або персонажі другого плану.
З 80-х по 90-ті роки з’являється рідше на екранах телевізорів. Зіграла у серіалі “Королеві Боні”, “Ведмежатко” ( касирка в аеропорті на касі повернення), “Солона роза”, “Мистецтво кохання”,“Академія пана Ляпки” ( у ролі королеви ляльок) та “У лабіринті”.
У 2000-х зірка польського кінематографу заявила про себе в телесеріалах “Квартиранти” і “Пристань”, фільмі “Байланд”, а останнім є “Танок смерті. Сцени із Варшавського повстання” 2013 року. У “Ружі” зіграла жінку, яку розстріляли.
Одну з основних ролей мала у стрічці “Вовча луна” про боротьбу з націоналістами у ролі Текли та “Пан Володийовський”(Євка Нововейська), екранізації однойменного твору Генрика Сенкевича, частини відомої трилогії “Вогнем і мечем”, “Потоп”, “Пан Володийовський”, що розповідає історію боротьби Польщі з турецькою навалою.