(Не) відомий Чорнобиль : як сприйняли серіал від НВО про Зону відчуження

Серіал “Чорнобиль” вперше з’явився на американському кабельному каналі НВО на початку травня, а зробили його спільно з британським каналом Sky Atlantic. Стрічка настільки стала популярною, що за версією порталу IMBDb обійшла за рейтингами знаменитий серіал “Гра Престолів”. За фільмом про Чорнобиль закріпився статус найкращого серіалу усіх часів. Він актуальний, адже відкриває завісу ще досі до кінця невідомої глобальної трагедії людства. Режисерами серіалу стали Крейг Мезін і Юган Ренк. Зйомки серіалу проходили в Україні та в Литві. Тому, щоб вони проходили в нас, посприяла українська компанія Radioactive film. Вона запросила сценаристів і режисерів міні-серіалу до Києва і запропонувала локації для фільму, зокрема Чорнобильську зону, Київ і Київське море. До кадрів серіалу потрапили вулиці Хрещатик, Терещенківська і Хмельницького. Власне перші епізоди відзняті в Інституті гідробіології на проспекті Героїв Сталінграда, що на Оболоні, а великі сцени знімали в найбільших університетах Києва. Про це повідомляє "Тernopil-trend".

Як знімали серіал? 

Про створення такого проєкту розповіли ще в липні 2017 року. Автором сценарію став Крейг Мезін, а режисером виступив Юган Ренк. Про саму прем’єру оголосили 11 березня 2019 року. У серіалі знялись Джаред Гарріс, Емілі Вотсон, Джессі Баклі та Стеллан Скашгорд, в яких були основні ролі. Пізніше до акторського складу ввійшло чимало нових акторів.

Знімали міні-серіал з квітня по травень 2018 року в Литовській Республіці, а в червні зйомки проходили в Києві. Епізоди з Тульської шахти знімали в м. Українка, що на Київщині, на складі Трипільської ТЕС. Для того, щоб був ефект присутності знімали реактори на Ігналінській АЕС, адже вони були того ж типу, що й у Чорнобилі (РБМК). У Вільнюсі знімали Прип’ять, зокрема в районі Фабіенішкес. Кадри з ЧАЕС з'явились завдяки київській студії Postmodern digital. 

Як викладені події у серіалі?

Серіал складається з п'яти серій, показ якого здійснив і український телеканал 1+1. З 18 по 20 червня його транслювали о 20:45. 

Сюжет серіалу передає історію вибуху на четвертому реакторі ЧАЕС, яка сталась через цілий ряд причин, замовчаних протягом тривалого часу. Саму ж історію, причини виникнення техногенної катастрофи, ліквідацію наслідків вибуху на четвертому реакторі ЧАЕС переповідає Валерій Легасов. Також Уляна Хом’юк і Борис Щербина діляться зібраними відомостями про причини вибуху.

чаес

У першій серії "1:23:45" ідеться про те, як Валерій Легасов записує на магнітофон інформацію про справжнього винуватця вибуху на ЧАЕС - Євгенія Дятлова. Це заступник головного інженера з експлуатації АЕС, що безпідставно звинуватив Легасова у техногенній катастрофі. Через два роки після вибуху, а саме 26 квітня 1988 року Легасов вчиняє самогубство і залишає касети із записаною розповіддю. Крім того, епізоди серіалу висвітлюють ситуацію в Чорнобилі два роки тому. Директор ЧАЕС Віктор Брюханов та головний інженер Микола Фомін кажуть міськвиконкому в Прип'яті, що все під контролем. Їх запевняє Євгеній Дятлов, що вибухнув бак із воднем, а насправді активна зона реактора зруйнована. Рівень радіації перевищив допустимі норми і керівництво переймалось, щоб про катастрофу не дізнались за кордоном. Також Валерій Легасов стає одним з ліквідаторів на ЧАЕС за призначенням Михайла Горбачова. 

У другій серії "Будь ласка, зберігайте спокій" про факт катастрофи дізнаються за кордоном і вчена з Інституту ядерної енергетики Уляна Хом'юк фіксує в Мінську підвищений фон радіації. Для того, щоб зрозуміти причини, вона вирушає до Прип'яті і після побаченого каже про небезпеку парового вибуху, який відбудеться при контакті ядерного палива з водою. За розпорядженням Легасова троє водолазів відряджають у підвал для відкачування води, а тим часом населення з Прип'яті евакуюють, бо аварію вже не приховати.

Третя серія "Роздайся, земле!" розповідає про те, що за діями Легасова і Щербини слідкує КДБ, адже вони розпорядились, щоб під реактором був установлений охолоджувач з рідким азотом. Для цього шахтарі з Тули проривають тунель і змушені працювати голими через спеку від атомного реактора. У цей же час Легасов хоче дізнатись у Дятлова про причини вибуху, але він відмовляється казати. Тоді ж зізнаються його колеги Акімов і Топтунов, що реактор вибухнув після натискання Акімовим кнопки АЗ - 5, яка відповідає за аварійне вимкнення. Також у серії ідеться про подальшу долю Василя Ігнатенка та Уляни Хом'юк, яку затримали агенти КДБ.

ЧАЕС

У четвертій серії "Щастя всього людства" іде оповідь про розчищення даху АЕС від уламків графіту німецьким радіокерованим роботом, але операцію не вдається провести, бо техніка виходить з ладу. Для цього відряджають людей, яким на все про все виділяють 90 секунд. Також Уляна Хом'юк з'ясовує причини аварії на АЕС, що були вказані в документах академіка Волкова і засекречені органами КДБ. Вона розпитує Дятлова про проведення експерименту, але він каже те саме, що і його колеги. З метою безпеки вчена каже розголосити про причини, про що вирішує свідчити Легасов у Відні перед Міжнародним агенством з атомної енергії. Згодом над дахом АЕС роблять укриття.

П'ята серія "Вічная пам'ять" про свідчення Легасова, Хом'юк і Щербини у суді за принцип роботи реактора і причини виникнення катастрофи. Перед тим Легасову обіцяють посаду директора Інституту імені Курчатова і звання Героя Радянського Союзу, якщо він підтвердить офіційні дані Москви, тобто неправдиві свідчення. Проте Уляна Хом'юк переконує його сказати правду про побудову реактора. У суді Легасову відповідають, що свідчення не будуть оприлюднювати й брати до уваги. 

Окрім того, у фільмі наочно показано як Дятлов проводить експеримент з колективом, який не має досвіду у випробуваннях такого роду. Працівники були переконані, що в разі несправності ввімкнуть кнопку АЗ - 5 і потужність знизиться, але сталось все навпаки. Через це реактор вибухнув, адже графітові стрижні мали недолік. Подібне ставалось на Ленінградській АЕС, але було добре засекречено. Наприкінці серіалу ілюструють кадри наслідків катастрофи та долі ліквідаторів вибуху на ЧАЕС. 

кнопка

До слова, самі творці серіалу обговорюють можливість відзняти шосту документальну серію у Києві та Чорнобильській зоні, щоб у стрічці показати Зону відчуження через 30 років після катастрофи та взяти інтерв'ю у самих свідків аварії. 

Як відгуки людей про серіал? 

Звісно ж, на серіал відгукнулось багато громадських діячів та письменників, зокрема Оксана Забужко, Світлана Алексієвич, Михайло Горбачов та ін. Сам же сценарист Крейг Мейзін сказав, що позитивні відгуки народу України, Росії і Білорусі для нього є найкращою рецензією поряд з відгуками інших критиків. 

Як оцінює серіал Світлана Алексієвич?

Нобелівська лавреатка з літератури Світлана Алексієвич говорить про серіал від НВО про Чорнобиль як найкращу стрічку поряд з екранізаціями її твору "Чорнобильська молитва. Хроніки майбутнього". Про свої враження вона розповідає в інтерв'ю для "РадіоСвобода". Письменниця коментує, що це дуже сильний фільм, в якому є частка страху, роздуми і краса. Її вразило дотримання деталей і естетика, що пробивається до свідомості. Також письменниця каже, що сам Чорнобиль як "репетиція Апокаліпсису" пройшла повз людей, культуру, а тема стала "особняком в нашому житті". Вона рада, що зараз більше вникають в теми екології, особливо на Заході, адже їм доведеться жити з екологічною історією. Світлані Алексієвич імпонує, що режисер - швед за національністю, бо в них на підсвідомому рівні лежать проблеми екології, екологічні продукти і це дуже важливо.

алексієвич

У серіалі є вигаданий персонаж Уляна Хом'юк, яку в мережі дехто порівнював із самою письменницею. Проте сама Світлана Алексієвич каже, що цей тип жінки списано не з неї, а швидше зі світогляду, відчуття цього світу героїнею твору "Чорнобильська молитва". Такий підхід сценаристів письменниця пояснює так: 

"Напевно, тому і потрібна була жінка там, у серіалі, щоб був не лише один Легасов. Було би двоє чоловіків - і немає сюжету. А так чоловік і жінка - це дві свідомості, два світогляди. Це дуже цікаво". 

Також вона додає, що з її книжки взято декілька історій про реакції людей, зокрема відчуття людей, коли вони дивляться на мосту на пожежу. За її словами, режисер визнає, що все в серіалі вийшло з чорнобильської книжки. Проте в титрах міні-серіалу ім'я авторки немає, на що відповіли її літагенту, що це технічна помилка.

Критику щодо неточностей у серіалі Світлана Алексієвич поділяє по-різному і каже, що є прийнятна, а є агресивна. На це письменниця відповідає, що це художній фільм і він має свої творчі ідеї, асоціації та розуміння речей. Стосовно власних очікувань, то Світлана Алексієвич додає:

"А в цьому фільмі є відчуття нового простору, в якій ми, білоруси, патріархальна нація, як і українці, вже викинуті. Цього я ніде не знаходила...Виявилося, що неймовірним чином вони зробили, як зараз вважають, найкращий серіал за всю історію". 

Що про серіал каже Михайло Горбачов?

Перший Президент СРСР Михайло Горбачов відповів, що серіалу не бачив, але спростував той момент (документальний) у серіалі, де він давав вказівки не присвоювати Валерію Легасову звання Героя Соціалістичної Праці:

"Я не давав. А крім мене хто дасть? Це вигадки".

А в самому фільмі від НВО є епізод, де Легасову припиняють кар'єру, коли він дає свідчення про причини вибуху на ЧАЕС. 

Як коментує серіал Оксана Забужко?

Літераторка пише про екранізації та книжки на чорнобильську тему, які виходили раніше і не користувались попитом. З цього виходить висновок, що українцям Чорнобиль не надто цікавий. Вона порівнює вихід у світ книжки "Чорнобильська молитва" та фільми "У суботу" Александра Міндадзе і "Меланхолія" Ларса фон Трієра. Прослідковує письменниця і таку тенденцію як мовчання замість проговорювання катастрофи, адже в такий спосіб свідкам легше жити. Це вона висвітлює у своїй книжці "Планета Полин: Довженко - Тарковський - фон Трієр, або Дискурс нового жаху", де намагається достовірно показати і свій досвід "травня 1986", і людей. 

забужко

Оксана Забужко відповідає на популярне запитання "чому не в нас" і каже, що відповідь полягає у "підключенні" до своєї історії і культури, розумінні тих процесів, які безпосередньо торкаються злободенних тем нашого народу. Для цього потрібно читати Ірину Жиленко, Щербака і Шовкошитного, а також дивитись "Хроніку важких тижнів" Володимира Шевченка. В іншому же випадку справджуються слова класика - «"Хай німець покаже"...Чи то пак - американець».

Comments