В історії театрального мистецтва і кіно маловідомою є постать діяча Степана Шагайди. Тим не менш, вона варта уваги, адже український актор свого часу з’явився у низці відомих радянських фільмів: “Вендетта”, “П’ять наречених”, “Кармелюк”, “Останній порт”, “Аероград”, “Запорожець за Дунаєм” та інших, пише ternopil-trend.in.ua.
Дитинство та юність
Степан Васильович Шагайда народився 9 січня 1896 року в селищі Білоголови, теперішнього Тернопільського району, Тернопільської області. Його справжнє прізвище – Шагадин. Сім’я Шагадин належала до бідного селянського прошарку. Степан був найстаршою дитиною. Через бідність хлопчик так і не зміг закінчити початкову школу в рідному селі. Коли йому виповнилося 13 років, уся родина була змушена в пошуках заробітку та кращого життя переїхати до Деведина, що у Боснії і Герцеговині.
Саме там Степан розпочав співати у церковному хорі, а у 16 років його запросили до послушання в Архикатедральний собор святого Юра у Львові. Але у Львові так і не був служкою, натомість 2 роки провів у Почаївській Успенській лаврі. Будучи послушником у Почаєві, навчався малярству.
У 1914 році Степан Шагадин покидає Почаїв. Ймовірно, на це вплинули тодішні події пов’язані з мобілізацією до австро-угорського війська, яке хлопець уникав. Утікаючи, переїхав до росії. До 1918 року проживав у москві, де працював одночасно санітаром, дезінфектором і комірником у Всеросійському земському союзі; на котельноливарному заводі обіймав посаду столяра.
Із закінченням Першої Світової війни, майбутній актор театру і кіно повернувся в Україну. У квітні того ж року добровольцем йде у полк Січових стрільців, перебував в особистій охороні гетьмана України Павла Скоропадського. Невдовзі приєднався до війська Червоної армії.
Перші акторські спроби
У цей час розпочинаються перші акторські спроби. Чоловік виступає в полковому драматичному гуртку, а також хоровому. Це тривало до 1922 року. Після розформування полку, в якому перебував Шагадин, остаточно вирішив пов’язати своє життя з акторством.
За сприянням хорошого знайомого, з яким перебував у армії, Олекси Лазоришака, Степана беруть до театральної студії “Березіль”, заснованої Лесем Курбасом у 1922 році в Києві. На цій театральній сцені навчався акторській майстерності. Тут створив свої комедійні та героїчні образи, які проніс крізь усе життя на сцені театру, а також у кіно.
Першою виставою, у якій зіграв Степан Васильович на сцені “Березолю” є “Газ”. Під керівництвом Леся Курбаса у 1923 році відбулася її постановка у Києві. З своєї першої появи на сцені здобув прихильність глядачів. Степан Шагадин як актор вражав своїм умінням входити в ролі та перевтілюватися у будь-якого героя. До 1928 року опановував сценічне мистецтво у “Березолі”. Його учителем був сам Лесь Курбас.
Зіграв Лавра з п’єси М. Куліша “Комуна в степах”, Сірого вовка із “Жакерії” П. Меріме, Шмигельського з “Сави Чалого” І. Карпенка-Карого, пана і поліцейського “За двома зайцями” та багато інших. У 1926 році покинув Київ і разом з “Березолем” переїхав до Харкова, де зіграв у п’єсі В. Гюго “Король бавиться”, “Сава Чалий” І. Карпенко-Карого, “Пролог” Л. Курбаса та інших.
Проте в театрі був недовго. Більше запам’ятався як актор кіно. У 1928 році вирішує покинути “Березіль” і повністю присвятити себе мистецтву кіно. Варто зазначити, що до того Степан Шагадин вже знявся у декількох фільмах: “Вендетта”, “Вася-реформатор” і “Людина з лісу”.
Перші кінострічки
Перший фільм за участі Степана Шагадина вийшов у 1924 році. Це українська радянська чорно-біла німа кінострічка “Вендетта”, поставлена Лесем Курбасом в Одеській кінофабриці (зараз кіностудії) Всеукраїнського фотокіноуправління, знята за мотивами газетного фельєтона А. Зоріна.
Фільм має комедійний підтекст, розповідає вигадану історію про поділ землі між священиком і дияконом. У центрі цих подій – черешня, яка спочатку не привертала уваги, але після щедрого врожаю стала “центром” баталій між священнослужителями. Степан Шагайда у ньому зіграв одного з його представників – диякона Гордія Святоптицина. Саме ця стрічка стала дебютною, і фактично, розпочала кар’єру театрального актора в кіно.
“Вася-реформатор” є другою кінокартиною, у якій знявся театральний діяч Степан Шагайда. Цей короткометражний фільм розповідає про хлопчика Васю, сина фабричної робітниці, який росте “маленьким реформатором”. Йому вдається самотужки перевиховати свого дядька п’яницю, провчити завгоспа та навіть викрити брехню попа. У образі злодія, Мітька Куцого, якого у своєму будинку впіймав головний герой, постає перед глядачами Шагайда.
У 1927 році зіграв одну з головних ролей – інженера Грея. За сюжетом “Чоловіка з лісу”, на будівництві нової електростанції з’явився мисливець, але це насправді колишній білогвардієць Полоз. Його ціль – знищити за всяку ціну цей об’єкт, і він не зупиниться ні перед чим. До наших днів ця стрічка не збереглася.
Одеська кінофабрика
Із 1928 року Степан Шагадин розпочинає офіційно працювати на Одеській кіностудії. Тут знявся у низці фільмів: “Перлина Семіраміди”, “Охоронець музею”, “П’ять наречених” , “Перекоп”, “Мертва петля” тощо.
Прем’єра стрічки “Перлина Семіраміди” у Києві відбулася 29 березня 1929 року. За сюжетом, російська імператриця Катерина ІІ віддала наказ про очищення слов’янських земель від невірних. Російські війська підступають до фортеці з генералом де Фужо, якого вигнані з Запорозької Січі козаки упереджують.
Козаки захоплюють фортецю і вирішують зробити подарувати її цариці. Де Фужо відбирає землі і направляє проти них військо, тому козаки були змушені шукати нове місце. Одного з козаків, запорожців Чапіра зіграв Степан Шагадин. Картина 1929 року до наших днів не збереглася.
Однією з останніх робіт, знятих у Одесі, став фільм “П’ять наречених”, де Степан Шагайда зіграв петлюрівського командира. У стрічці розповідається історія про наближення армії УНР до єврейського містечка і те, як петлюрівці вимагають від захопленого селища 5 дівчат-наложниць. Духовні лідери єврейської громади вмовляють єврейські сім’ї про порятунок і видачу дівчат петлюрівцям.
Кінокартина 30-х років “Перекоп” розповідає про Перекопську-Чонгарську операцію, у ході якої Червона армія перемогла Врангеля на чолі з Нестором Махно і поклала кінець громадянській війні. Колишній театральний актор у ній постає в образі уповноваженого центром Артема.
У Київській кіностудії
З 1930-х років Степан Шагадин працює у Києві. Усього з 1927 по 1937-роки знявся у 26 художніх фільмах в Одеській та Київській кіностудіях. Найяскравішими роботами тих часів є кінокартини “Іван”, “Кармелюк”, “Кришталевий палац”, “Аероград”, “Запорожець за Дунаєм”, “Багата наречена” тощо.
Український радянський історичний німий фільм “Кармелюк”, постановки Фавста Лопатинського, розповідає історію видатного селянського ватажка повстання Устима Кармелюка, який воює з панами, а у фільмі – з графом Пігловським. Саме його зіграв Степан Васильович.
У повнометражному художньому фільмі Олександра Довженка “Іван”, що вийшов на екрани 6 листопада 1932 року, театральний актор постає у образі батька головного героя. Кінокартина розповідає про залучення сільського хлопця до будівництва Дніпрогесу.
Зрежисований та випущений у 1935 році фільм “Аероград” зображає протистояння більшовиків-мисливців далекого Сходу Радянського Союзу із заможними селянами та старовірами. У центрі цих подій – Степан Глущак (Степан Шагадин).
Радянський музичний фільм 1937-го року “Багата наречена” став останнім у фільмографії Шагайди. Він розповідає історію “любовного трикутника” між трактористом Павлом, колгоспницею Мариною і рахівником Ковінько. Степан Васильович зіграв перукаря.
Арешт і страта
Степан Шагайда зник з кіно у 1937 році. Його та інших мистецьких діячів заарештували органи НКВС за нібито критику радянської влади під час голоду в Поволжі. За антирадянську агітацію та шпигунство на користь Польської держави, українського актора театру і кіно засудили до страти.
12 січня 1938 року Степана Шагайду розстріляли, про нього ще довго було заборонено згадувати, аж поки у 1958-му актора не реабілітували. На честь видатного мистецького діяча у Тернополі іменували одну з вулиць у районі “Східного масиву”.
