Українсько-канадський актор театру та кіно Григорій Гладій змалечку хотів стати актором. В кіно дебютував ще студентом – зіграв незначну роль у кінострічці “В бій ідуть одні старики”.
Після того, як фільми за участю Гладія почастішали на екранах телевізорів, він здобув прихильність української та російської аудиторії. А найвідомішими роботами до сьогодні вважають: “Загублений у пісках”, “Мушкетери назавжди”, “Звинувачується весілля”, “Сірано де Бержерак”, “Нескорений” та багато інших. Тернопіль Тренд розповість більше.
Григорій Гладій як актор театру
Майбутній актор театру та кіно народився 4 грудня 1954 року в невеликому місті Хоростків, Чортківського району, тодішньої УРСР. Ще в дитинстві мріяв про кар’єру актора, зокрема хотів зніматися у фільмах, які бачив на екрані свого телевізора. І це дитяче бажання таки вдалося втілити у життя.
Навчався у мистецькому закладі Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карповича Карпенка-Карого. Працював спочатку в Харкові, однак невдовзі повернувся до Києва, де про нього вже говорили як успішного театрального актора.
У 1981 році, на сцені Молодого театру в Києві, у п’єсі “Стійкий принц” мав зіграти принца Фердинанда. Щоправда, її заборонили ще під час пробіжки. Григорія звинуватили в ненадійності та провели обшуки в особистому помешканні. Після цього інциденту, на запрошення режисера Йонаса Вайткуса переїжджає до Литви. Працював у театрі в місті Каунас.
Після декількох успішних років роботи актором у литовському театрі, переїжджає до москви, де з 1985 по 1990-ті роки виступав на сцені театру Анатолія Васильєва. Паралельно здобув фах режисера на заочному факультеті російського університету театрального мистецтва.
Як актор театру зіграв у виставах: “Трамвай бажання” (Стенлі Ковальські), “Горе з розуму” (Молчаліна), “Моцарт і Сальєрі”(Сальєрі), “Євгеній Онєгін” (зіграв Онєгіна) та багато інших. Окрім цього, здійснював постановку п’єси “Дракули” Брема Стокера, “Собаче серце” за Михайлом Булгаковим, “Ідіот” за Федіром Достоєвським, “Вогненний янгол” Валерія Брюсова, “Король умирає” Єжена Йонеско.
В Києві, у приміщенні драматичного театру ім. І. Франка, у 2018 році поставив п’єсу фінської письменниці Софі Оксанен “Очищення”.
Переїзд до Канади
У 1990 році отримав чудову пропозицію, яка повністю змінила життя Григорія Гладія. У Канаді режисера запросили здійснити постановку “Запрошення на страту” в Монреалі. З того ж року, актор українського театру та кіно проживав і працював в місті Квебек. Свою професійну діяльність не зрадив, надалі продовжує займатися тим, що подобається. Зараз Гладій більше режисер і педагог, однак акторство в його новому житті посідає не менше місце.
Знімався в українських стрічках та канадському бойовик-драматичному серіалі “Її звали Нікіта”. Після переїзду до Канади часто навідувався на Батьківщину. В Україні співпрацював з співаком і перекладачем Віктором Морозовим, вокальним дуетом “Сестрами Тельнюк” та іншими зірками шоу-бізнесу.
Історія становлення кіноактора
У кіно Григорій Гладій дебютував, ще будучи студентом Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карповича Карпенка-Карого. Український радянський військовий художній фільм Леоніда Бикова “У бій ідуть одні старики” з’явився на екранах у 1973 році. Ця стрічка посідає 16 місце у ТОПі “найкращих українських фільмів”. Григорій Гладій зіграв незначну роль у цій кінокартині. Попри це, саме з “У бій ідуть одні старики” розпочався шлях актора у кіно.
Через 7 років зіграв отамана у художньому фільмі “Дударики” Станіслава Клименка. Це історія пригод пастуха, який своїм голосом чарує всіх тих, хто зустрічається йому на шляху. У головній ролі як Михайло-Майкл Руснак в молодому віці з’явився у “Такій пізній, такій теплій осені” Івана Миколайчука. Буковинський селянин Михайло Руснак полишає рідну землю та разом із сім’єю переїжджає до Канади у пошуках кращого життя. А чи знайде він його, та які проблеми спіткають головного героя, дізнайтесь, переглянувши стрічку.
Біографічний художній кінофільм “Повернення Баттерфляй” присвячений життю і творчості видатної української співачки Соломії Крушельницької. Стрічка висвітлює усі найважливіші аспекти становлення Крушельницької як оперної діви та її творчий шлях. Українські актори перевтілилися у реальних людей, що були пов’язані або траплялися на шляху Соломії Амвросіївни. Григорій Гладій постав перед глядачами у образі письменника Василя Стефаника.
Не менш цікавою до перегляду є кінострічка “Украдене щастя” 1984 року режисера Юрія Ткаченка. У ній драма Франка переросла в трагедію високої напруги. У коханні на віки клялися один одному Михайло Гурман ( Григорій Гладій) та Анна (Нелє Савиченко). Невдовзі головного героя забирають до цісарської армії, а щоб силою видати заміж свою єдину сестру, брати дівчини збрехали їй про те, що коханий загинув і вже не повернеться. Анна виходить заміж за іншого, проходять роки, і раптом у селі з’являється той самий Михайло…
Головну роль Жоржа де Валера Григорій Гладій зіграв у радянському фільмі “Гра хамелеона”. Історія розгортається у Парижі. Жорж де Валера, дрібний шахрай, видаючи себе за міністра з СРСР Дуброва переконує всіх, що втік з Радянського Союзу. Так він стає однією з найважливіших фігур у Франції.
У образі професора Міллера український актор постає перед глядачами в радянсько-німецькому-австрійському фільмі-фантастиці “Відступник” Валерія Рубінчика. За сюжетом, головний герой Едвард Міллер сконструював прилад, що здатний копіювати живі організми. І він створює копію самого себе, щоправда, його двійник повна протилежність професора. Він злий та егоїстичний.
Кінокартина “Зламане світло” про долю людей, відданих творчості – письменників, художників, музикантів та режисерів. У її центрі акторка Ольга (Віра Глаголєва), Марк Євдокимов (Григорій Гладій) та Вадим (Олександр Феклістов).
Фільмографія українського актора у ХХІ столітті
Одного з лідерів УПА Романа Шухевича Григорій Гладій зіграв у українсько-американській кінокартині Олеся Янчука “Нескорений”. Історія розповідає про важкі повоєнні роки, коли ще на теренах України велась боротьба на 2 фронти УПА. На чолі славного українського війська – генерал-хорунжий Роман Шухевич.
До акторів першої лінії сюжету українського фільму “Зрадник”, знятого американським продюсером Марком Гаммондом належить Григорій Гладій. У цій картині він перевтілився в осавула Діброва, що за сюжетом є резидентом головнокомандувачем УНР, який прибуває під виглядом кореспондента румунської газети до залізничної станції, де скоїли напад.
Його метою є дістатися до місцевих повстанців. У 2015 році поряд із “Зрадником” з’явився канадський драматичний фільм “Заборонена кімната”, де Гладій зіграв доктора Діна.
Одна із останніх короткометражних кінокартин – “Ім’я, яке ти носиш”. Фільм було знято у 2015 році Ерве Дюмером. Це короткометражна драма тривалістю всього 15 хвилин. Також зіграв у “Акме”, “Ночь на закате лета”, “Морозов”, “Diego Star” та інших.
Популярні іноземні кінокартини, у яких зіграв Григорій Гладій
У Канаді Григорій Гладій не полишав свою акторську діяльність. Він знявся у декількох кінострічках: “L’Homme ideal”, “Мушкетери назавжди” та телесеріалі “Її звали Нікіта”. Чуда пригодницька кінокартина американсько-канадського виробництва “Мушкетери назавжди” розповідають про колишніх таємних агентів, що відкривають свій джаз-клуб у Лас-Вегасі. Три мушкетери починають діяти, коли дізнаються про небезпеку, в якій перебуває місцева індіанська резервація через гангстерів. А Григорій Гладій зіграв головного російського гангстера у цьому фільмі.